Сутність стратегії, життєвого циклу та особливостей роботи підприємств на ринку кормів. Шляхи визначення на рівні підприємств економічного стану кормовиробництва в контексті розвитку тваринництва. Економічна оцінка виробництва кормових культур в АР Крим.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукТаким чином, всі аграрні господарства, що вирощують корми, комбікормові підприємства, що виробляють їх як промислову продукцію, та організації оптової і роздрібної торгівлі, які їх реалізують, виступаючи субєктами ринку кормів, повинні перебувати в стані рівноваги в кількісному і якісному відношеннях до споживачів як тваринницьких господарств, так і особистих селянських господарств, що утримують худобу та птицю. Отже, стратегія ринкових перетворень і розвитку всіх форм підприємств з кормовиробництва передбачає поступове й планомірне нарощування обсягів виробництва різноманітних високоефективних кормів, збільшення їх частки на ринку, оптимізацію каналів просування і збуту, підвищення рівня конкурентоспроможності субєктів кормовиробництва. Однак, при всьому різноманітті розглянутих питань в економічній літературі недостатньо приділено уваги розробкам стратегії розвитку товарного кормовиробництва в умовах ринкових відносин, методиці ціноутворення на продукцію даної галузі, визначенням економічних параметрів ферм і підприємств з виробництва кормів з обґрунтуванням їхньої логістики й економічної ефективності, формуванню й функціонуванню ефективного ринку кормів у регіоні. Дослідження проводилися з використанням наступних методів: абстрактно-логічного (теоретичні узагальнення й формування висновків); монографічного (вивчення організаційних форм підприємств, що виробляють корми, й технологій їхнього виробництва); економіко-статистичного (кореляційний аналіз впливу факторів на виробництво кормів); економіко-математичного (оптимізація розмірів підприємств, оптимізація складу кормів); розрахунково-конструктивного (обґрунтування раціональних параметрів нових виробничих типів підприємств). Основні результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування у прийнятті до впровадження: Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим (довідка №22/761 від 29.12.2007 р.) пропозицій стратегії розвитку товарного кормовиробництва, методики грошової оцінки земель, зайнятих кормовими культурами, моделі підприємств по кормовиробництву й обґрунтування мінімально припустимих для виробників і максимально допустимих для переробників і торговельних організацій цін на корми, Сімферопольською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим (довідка №397/04-05 від 30.01.2008 р.), Нижньогірською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим (довідка №10-09-07 від 15.10.2007 р.), Управлінням агропромислового розвитку Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим (довідка №01/6/436-а від 28.11.2007 р.), Асоціацією фермерів і землевласників Криму (довідка №65-а від 09.10.2007 р.) прийняті до впровадження рекомендації щодо обгрунтування спеціалізованих підприємств з виробництва кормів, оптимізації кормової бази, ціноутворення на корми, заходи формування й функціонування ринку кормів.На відміну від існуючих концепцій з цієї проблеми, авторська розробка має чотири складові стратегічні завдання: по-перше, необхідно перебороти історично сформований відрив галузі тваринництва від власної кормової бази шляхом становлення реального хазяїна земельної власності на основі формування ринку землі, що обслуговується Державним земельним банком; по-друге, потребують перетворення підприємств з кормовиробництва в ринкові субєкти господарювання на основі реалізації їх права самостійно виходити на ринок кормів за дорученням юридичної особи; по-третє, забезпечення ринкових умов господарювання, в основі яких: стимулювання виробників кормів іпотечним кредитуванням за нормативами західних країн (плата за кредити під 4-5 % річних); стимулююче оподатковування, що становить 9-10 % вартості продукції (як у всіх західноєвропейських країнах і США), система ціноутворення, побудована на еквівалентному обміні із промисловістю; по-четверте, забезпечення стійкого становища на ринку кормів за рахунок раціональної концентрації виробництва кормів й оптимізації структури вироблених кормів. Товарне кормовиробництво охоплює, насамперед, внутрішньогосподарську сферу, де корм є товаром у рільництві, лукопасовищному господарстві, виробництві комбікормів, і позагосподарську сферу, у якій підприємство продає корми господарствам населення й само купує корми у комбікормової, мікробіологічної промисловості й відходи промислового виробництва. Сутність уточнення полягає в тому, що до складу знаменника цієї формули входять грошова оцінка земель, зайнятих кормовими культурами, людський і матеріально-технічний капітал, що брав участь у створенні вартості кормів: (1) Тоді грошова оцінка землі під кормовими культурами визначиться за формулою: До = {(ВЧЦ)-[ПЗЧ(1 0,3 ЧКР)] АР}ЧТ,(2) де До - грошова оцінка землі, зайнятої кормовими культурами, грн./га; ПЗ - виробничі витрати, грн./га; Кр - коефіцієнт рентабельності вироблених кормів; АР - абсолютна рента, грн.