Тактика реалізації персуазиеності в політичному дискурсі Джона Маккейна на матеріалі дебатів на тему війни в Іраку. Особливості критичного дискурс-аналізу та концептуальної структури, запропонованої Т. ванДейком. Лінгвістичний аналіз мови політики.
Аннотация к работе
Стратегія політичного дискурсу Джона Маккейна (на матеріалі дебатів)Широкий доступ до публічного дискурсу через засоби масової інформації та Інтернет відкрив політикам цілу низку можливостей для маніпулювання свідомістю людей, тому вивчення мови в усіх її варіаціях є необхідною умовою для розуміння й освоєння «підводних течій» політичного життя, що можуть впливати на відчуття, емоції, переконання та погляди громадян. Ця стратегія існує у вигляді діалектичної єдності таких явищ: 1) концептуально-тематичного плану, що включає безліч варіантів реалізації персуазивного впливу, спрямованого на вчинення реципієнтом ініційованої адресантом посткомунікативної дії; 2) динамічного когнітивно-комунікативного процесу текстотворення, повязаного з вибором та актуалізацією прагматичних, семантичних і формально-стилістичних варіантів комунікативно-мовної дії; 3) сукупності текстових сигналів, дешифрування яких реципієнтом у процесі первинної інтерпретації тексту (з опорою на сформований у реципієнта образ дискурсивної ситуації творення й сприйняття тексту) може привести до розуміння мети реалізованої адресантом стратегії. Стратегія персуазивності має ієрархічну структуру, що складається з пяти рівнів, повязаних відношеннями «включення»: 1) загальної персуазивної стратегії, яка співвідноситься з його домінуючою персуазивною інтенцією; 2) особистісних персуазивних стратегій (реалізація персуазивної інтенції у вигляді елементів змісту, включених до пропозиційної структури окремих текстів); 3) персуазивних комунікативних тактик (операції вибору й комбінування, тематичного оформлення та мовного чи іншого кодування комунікативно-мовної дії, що підпорядковується персуазивній стратегічній меті); 4) персуазивних комунікативних кроків (конкретні способи реалізації інваріантної комунікативної тактики); 5) маркерів персуазивності (мовні й немовні засоби експлікації персуазивного комунікативного кроку в текстовій структурі) [1,с.5]. Маккейн неодноразово підкреслює той факт, що війна в Іраку, яку демократи зробили одним із ключових питань у боротьбі за владу, є питанням не самої війни як такої, а тих витрат, які несе американський уряд і народ: Republicans lost the 2006 election not over the war in Iraq; over spending. Виступаючи за продовження перебування військ в Іраку, сенатор наголошує на необхідності такого кроку, який, на його думку, є успішним, оскільки лише таким чином Америка може виправдати статус держави-лідера й убезпечити весь світ від кризової та небезпечної ситуації на Близькому Сході: If we had done, if we had waited, laid in the weeds until we leave, then al Qaeda would have "won, and we would be facing a disastrous situation.