Корпоративні стратегії в міжнародному науково-технологічному обміні. Характеристика та особливості сучасного механізму транснаціоналізації науково-технологічної діяльності та його елементи. Взаємодія українських компаній із зарубіжними партнерами.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Білошапка Владислав Анатолійович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри міжнародного менеджменту Школа Ігор Миколайович, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, завідувач кафедри міжнародної економіки та економіки підприємства, заступник директора з навчально-методичної та наукової роботи кандидат економічних наукКлючовою ознакою трансформаційних змін в економічному базисі світового господарства наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. є зародження шостого високотехнологічного укладу його розвитку, який свідчить про початок нової довгої циклічної хвилі як механізму періодичного оновлення ринкової системи - її технічної основи, умов виробництва й обміну, важелів та інструментарію управління. Разом з тим, сьогодні найбільш життєздатними є ті компанії, які застосовують корпоративні стратегії науково-технологічного співробітництва та обміну, що є складовою їхньої технологічної політики, із іншими субєктами глобальної інноваційної системи. Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні аспекти науково-технологічного обміну співробітництва та партнерства компаній у даній галузі, а також отримані ними конкурентні переваги, необхідно відзначити роботи таких зарубіжних вчених: Р.Ауман, М.Аокі, Дж. Для досягнення мети і розвязання завдань дисертаційної роботи використовуються наступні методи наукового дослідження процесів науково-технологічного обміну: аналізу та синтезу (для оцінки тенденцій процесів науково-технологічного обміну у підрозділі 2.1 та 2.2); історизму (для дослідження розвитку теоретичних концепцій процесів науково-технологічного обміну в підрозділі 1.1); індукції і дедукції (в процесі досліджень державного регулювання міжнародного науково-технологічного співробітництва в підрозділі 2.3 та в процесі дослідження глобальних імператив корпоративних стратегій науково-технологічного обміну в підрозділі 1.3); економіко-математичного моделювання (для аналізу ролі транснаціональних корпорацій в глобальній інноваційній системі в підрозділі 2.1). Наукова новизна одержаних результатів полягає у зясуванні сутності та особливостей науково-технологічного обміну в умовах глобальної конкуренції; комплексному дослідженні корпоративних стратегій у сфері науково-технологічного обміну та обґрунтуванні стратегічних напрямків науково-технологічного співробітництва українських компаній з транснаціональними корпораціями.У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади сучасного міжнародного науково-технологічного обміну” досліджуються методологічні підходи до визначення процесів науково-технологічного обміну компаній, аналізуються види, механізми, мотивація та стратегії науково-технологічного партнерства. Проведений у роботі глибокий теоретичний аналіз, а також узагальнення та структуризація основних концепцій, які розкривають сутність і природу міжнародного науково-технологічного обміну, показали, що в умовах загострення конкуренції на макро-, мега-та мезорівнях, радикальних інноваційних зрушень у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, а також інтернаціоналізації науки розширюється науково-технологічне партнерство транснаціональних корпорацій та розробляються ефективні корпоративні стратегії ТНК. На основі ґрунтовного вивчення теоретичного надбання світової економічної науки автором здійснено типологізацію різних теорій науково-технологічного обміну за домінуючими для кожної з них ознаками: науково-технологічне партнерство як форма боротьби за лідерство у компетенціях (теорія стратегічної архітектури компанії: Г.Хамел, К.Прахалад); мінімізація трансакційних витрат як необхідна передумова вибору ефективних форм і методів науково-технологічного обміну (теорія трансакційних витрат: Р.Коуз, О.Вільямсон, К.Далман, М.Аокі); інтегральне забезпечення внутрішніх конкурентних переваг фірми, переваг інтерналізації та локалізації з метою ефективного трансферу технологій (теорія міжнародного виробництва: Дж. Реалізація компаніями ефективних корпоративних стратегій науково-технологічного обміну дозволяє підвищувати інноваційні конкурентні переваги на основі застосування, як не парадоксально, співробітництва та партнерства із фірмами-конкурентами.