Форми та рівні розвитку науково-технологічного обміну, корпоративні стратегії в інноваційній сфері. Інтеграція українських компаній у світовий науково-технологічний простір. Елементи механізму транснаціоналізації науково-технологічної діяльності.
Аннотация к работе
Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Білошапка Владислав Анатолійович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри міжнародного менеджменту Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Школа Ігор Миколайович, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, завідувач кафедри міжнародної економіки та економіки підприємства, заступник директора з навчально-методичної та наукової роботи кандидат економічних наук Гальперіна Любов Павлівна, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних досліджень З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: м.Ключовою ознакою трансформаційних змін в економічному базисі світового господарства наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. є зародження шостого високотехнологічного укладу його розвитку, який свідчить про початок нової довгої циклічної хвилі як механізму періодичного оновлення ринкової системи - її технічної основи, умов виробництва й обміну, важелів та інструментарію управління. Разом з тим, сьогодні найбільш життєздатними є ті компанії, які застосовують корпоративні стратегії науково-технологічного співробітництва та обміну, що є складовою їхньої технологічної політики, із іншими субєктами глобальної інноваційної системи. Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні аспекти науково-технологічного обміну співробітництва та партнерства компаній у даній галузі, а також отримані ними конкурентні переваги, необхідно відзначити роботи таких зарубіжних вчених: Р. Недостатньо обґрунтованими залишаються визначення категорії міжнародного науково-технологічного обміну, дослідження сучасних тенденцій транснаціоналізації науково-технологічної діяльності, визначення ефективності корпоративних стратегій в міжнародному науково-технологічному обміні. Наукова новизна одержаних результатів полягає у зясуванні сутності та особливостей науково-технологічного обміну в умовах глобальної конкуренції; комплексному дослідженні корпоративних стратегій у сфері науково-технологічного обміну та обґрунтуванні стратегічних напрямків науково-технологічного співробітництва українських компаній з транснаціональними корпораціями.У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади сучасного міжнародного науково-технологічного обміну” досліджуються методологічні підходи до визначення процесів науково-технологічного обміну компаній, аналізуються види, механізми, мотивація та стратегії науково-технологічного партнерства. Проведений у роботі глибокий теоретичний аналіз, а також узагальнення та структуризація основних концепцій, які розкривають сутність і природу міжнародного науково-технологічного обміну, показали, що в умовах загострення конкуренції на макро-, мега-та мезорівнях, радикальних інноваційних зрушень у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, а також інтернаціоналізації науки розширюється науково-технологічне партнерство транснаціональних корпорацій та розробляються ефективні корпоративні стратегії ТНК. На основі ґрунтовного вивчення теоретичного надбання світової економічної науки автором здійснено типологізацію різних теорій науково-технологічного обміну за домінуючими для кожної з них ознаками: науково-технологічне партнерство як форма боротьби за лідерство у компетенціях (теорія стратегічної архітектури компанії: Г. Реалізація компаніями ефективних корпоративних стратегій науково-технологічного обміну дозволяє підвищувати інноваційні конкурентні переваги на основі застосування, як не парадоксально, співробітництва та партнерства із фірмами-конкурентами. У роботі зазначається, що для розширення технологічного обміну, поглиблення міжнародного науково-технічного співробітництва й інтеграції існує низка вагомих причин: по-перше, процес розробки й реалізації нововведень повязаний з високими матеріальними витратами, у результаті цього навіть країни-ключові інноватори з потужним науково-технічним й економічним потенціалом здійснюють науково-технологічну діяльність, обєднуючи зусилля для спільних розробок , по-друге, розробка нововведень повязана із значними фінансовими ризиками через невизначеність кінцевого результату та особливо впливає на цінність нових розробок фактор часу і оперативна комерціалізація інновацій; по-третє, ефективне проведення наукових досліджень вимагає наявності відповідної кількості й кваліфікації наукових кадрів, досвіду та відповідної інфраструктури інноваційної сфери.