Стратегії освітнього процесу в інтеграції парадигм глобального розвитку і гуманітаризації суспільства: світоглядні засади соціальної філософії освіти - Статья
Аналіз стану соціально-філософських досліджень в галузі освіти. Процес трансдисциплінарного синтезу. Вплив тенденцій глобалізації на процеси в суспільствах в умовах трансформації транзитивних систем. Розвиток вітчизняних галузей філософського знання.
Аннотация к работе
Стратегії освітнього процесу в інтеграції парадигм глобального розвитку і гуманітаризації суспільства: світоглядні засади соціальної філософії освітиАктивне виділення проблем освіти в якості спеціального предмета філософських досліджень у нашій країні відбувається ще з початку 1990-х років, що повязано як зі спробами реформування системи освіти в умовах “перебудови” процесів, так і з актуалізацією проблем освіти, характерною для соціальної теорії і практики розвинених країн Європи та Північної Америки. Аналіз дискусій останніх років із зазначеної проблеми дозволяє виявити те спільне, що обєднує різні методологічні і світоглядні позиції соціальних філософів: предметна специфіка соціально-філософського знання може бути визначена як виявлення та аналіз граничних підстав соціальної реальності - всього того, що має відношення до взаємодії або свідомої доцільної діяльності людей, яка виступає “матрицею” соціальності. Виявлення граничних основ буття людини і суспільства в якості провідного завдання соціальної філософії дозволяє визначити провідну проблему філософії освіти - аналіз освіти як сущого в тих аспектах його цілісного існування, які випадають з поля зору спеціалізованих наук, які досліджують освіту в якості свого предмета. Аналіз освіти у рамках спеціалізованих наук обмежений конкретністю їхнього предмету, в той час як предметностворюючою проблемою філософії освіти є проблема сутнісно-атрибутивних характеристик освіти, що визначають характер її генезису і динаміки. При цьому розробка найбільш загальних філософсько-онтологічних категорій відбувається в процесі аналізу антропологічної проблеми сутності людини як субєкта освіти, проблеми освіти як сфери взаємодії суспільства і людини, колективної дії людей з приводу відтворення особистості і соціальних відносин, обґрунтування мети освіти і самого процесу цілепокладання як підстав відтворення соціальності, визначаються структурно-функціональні характеристики освіти як соціально організованого процесу внебіологіческі наслідування.