З’ясування принципів і етапів стратегічного прогнозування. Дослідження системи його організаційного забезпечення. Оцінка ефективності програмування та фінансового планування на регіональному рівні, виявлення їх ролі у реалізації регіональних стратегій.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК НАН УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України ДОЛІШНІЙ Марян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор Захист дисертації відбудеться “_5_” квітня 2005 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Сьогодні у кожному регіоні розробляються регіональні стратегії, метою яких є визначення довгострокових цілей розвитку, параметрів прогнозних змін. Саме вибір стратегічних цілей та пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів дозволить зосередити зусилля регіональної влади на найбільш перспективних для конкретного регіону напрямах розвитку і, одночасно, забезпечити вирішення низки проблем регіонів, серед яких: підвищення ефективності використання ресурсної бази територій, поглиблення спеціалізації, розширення взаємодії субєктів економічної діяльності, формування регіональних ринків, подолання територіальних диспропорцій та ін. вивчити зарубіжний досвід стратегічного прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів; Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: обґрунтовано зміст поняття „стратегічне прогнозування”, під яким розуміється процес розробки прогнозних документів в сфері стратегічного управління, результатом якого є комплексний прогноз розвитку регіону, що містить цільову концепцію перспективного розвитку, прогнозну оцінку ресурсних можливостей досягнення стратегічних цілей та прогноз ризиків, систему прогнозних показників, які одночасно можуть слугувати індикаторами результативності дій регіональної влади та довгостроковими орієнтирами розвитку регіону; запропоновано критерії діагностики стратегій соціально-економічного розвитку регіонів: поле стратегії (спрямованість документу на планування сукупності процесів розвитку регіону загалом, або на вирішення кола лише тих питань, на які має прямий чи опосередкований вплив регіональна влада); часові межі стратегії; методи формування стратегії (визначення методів діагностики стану регіону, учасників та їх функцій в процесі розробки документу); цілі стратегії (їх кількість, спрямованість та інші особливості їх визначення); моніторинг (методи оцінки реалізації стратегії);У першому розділі дисертаційного дослідження “Теоретико-методологічні основи стратегічного прогнозування соціально-економічного розвитку регіону” розглянуто концептуальні положення стратегічного прогнозування, здійснено оцінку зарубіжного досвіду планування і прогнозування та визначено можливості його застосування в умовах України, розглянуто особливості організації системи стратегічного прогнозування в Україні. Осмислення суті та особливостей стратегічного прогнозування дозволяє сформувати, з урахуванням черговості постановки задач прогнозування, ланцюг взаємоповязаних процесів: “стратегічне прогнозування - соціально-економічне планування - програмування - фінансове планування”. Проведена оцінка позитивних та негативних аспектів організації стратегічного прогнозування за умов командно-адміністративної системи дозволила зробити висновки, що головними перевагами діючої за тих часів системи регіонального прогнозування було забезпечення взаємозвязку між макроекономічним, галузевим і територіальним аспектами розвитку, який базувався на чіткому механізмі створення балансів ресурсів, руху товарів, споживання. Законодавчим підґрунтям формування системи стратегічного прогнозування соціального та економічного розвитку України та її регіонів є Положення статті 143 Конституції України, Закони України “Про місцеві державні адміністрації” та “Про місцеве самоврядування в Україні”, в яких наголошується на необхідності розробки програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території, а також Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”. У другому розділі “Аналіз стратегічного прогнозування соціально-економічного розвитку регіону” проведено діагностику вітчизняних регіональних стратегій, представлено аналіз факторів економічного зростання Львівської області та обґрунтовано пріоритети перспективної моделі її розвитку.Результати роботи дають підстави для таких висновків: Стратегічне прогнозування розглядається як сукупність процесів управлінської діяльності в сфері прогнозування, соціально-економічного планування, програмування та фінансового планування. Воно здійснюється на основі оцінки обєктивних факторів довгострокового характеру, сучасного соціально-економічного стану та передбачає визначення стратегічних орієнтирів економічного та соціального розвитку держави та її регіонів.