Обґрунтування ролі і місця сільської громади як територіальної суспільної системи в регіональній економіці. Методичні підходи до стратегічного планування місцевого розвитку. Тенденції економічного розвитку сільських громад Івано-Франківської області.
Аннотация к работе
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукСучасний етап управління національною економікою характеризується формуванням системи стратегічних планів розвитку української держави, галузей економіки, регіонів, адміністративно-територіальних одиниць в контексті відповідної законодавчо-нормативної бази. Разом з тим на сьогоднішній день система стратегічного планування розвитку регіону не є цілісною, оскільки дана управлінська технологія практично не використовується в сільських громадах. Вагомий внесок у розвиток теоретичних та практичних аспектів стратегічного планування розвитку територій зроблено економістами: Е.Дж. Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні потреби ефективної організації життєдіяльності громади в процесі стратегічного планування та пропозиціях щодо зміни ролі органів місцевого самоврядування в управлінні розвитком сільських поселень, процедури залучення громадськості до даного процесу. Тема та зміст дисертаційного дослідження відповідають основним напрямам Стратегії економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004 - 2015 роки, Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року та є складовими Стратегії економічного і соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015 року.У першому розділі "Теоретичні засади економічного розвитку сільських громад" обґрунтовано сутність, роль і місце сільської громади як територіальної суспільної системи в регіональній економіці; визначено чинники економічного розвитку базових самоврядних одиниць та критерії його оцінки; розкрито форми планування місцевого розвитку та досліджено методологічні основи стратегічного планування. Згідно функцій, які виконуються базовими одиницями місцевого самоврядування в розрізі регіону, держави, сільську громаду визначено невідємною ланкою суспільства, що формує основи життєзабезпечення регіону загалом. Критичний аналіз вітчизняних та зарубіжних підходів до розуміння поняття “місцевий економічний розвиток”, проекція його сутності на рівень базових територіальних утворень дозволили стверджувати, що економічний розвиток сільської громади є процесом досягнення сукупності економічних і соціальних цілей з метою підвищення добробуту членів громади за рахунок розвитку підприємництва, створення нових робочих місць, раціонального використання місцевих ресурсів, розширення податкової бази для підтримки місцевого бюджету, покращення благоустрою громади. Економічний розвиток сільської громади представлено системою зовнішніх, по відношенню до неї, та внутрішніх чинників, аналіз яких дає змогу формувати пріоритети її розвитку. У другому розділі дисертації “Науково-методичні основи стратегічного аналізу економічного розвитку сільських поселень” визначено особливості економічного розвитку українських сільських громад на прикладі Івано-Франківської області; здійснено оцінку економічної ефективності використання ресурсного потенціалу сільських громад для стратегічного планування їх розвитку; розроблено модель економіки добробуту з метою формування засад життєдіяльності сільських громад у стратегічному плануванні.У дисертації наведене теоретичне узагальнення наукової задачі розробки теоретико-методичних засад стратегічного планування економічного розвитку сільських громад та обґрунтовано напрями їх реалізації в умовах трансформаційних процесів розвитку економіки України та її регіонів. Економічний розвиток сільської громади охарактеризовано системою зовнішніх (сукупність неконтрольованих громадою чинників, які визначають її умови життєдіяльності та перспективи розвитку на державному, регіональному рівнях) та внутрішніх чинників (співвідношення ресурсних потенціалів, рівнів розвитку відносин між секторами громади), стратегічний аналіз яких дозволяє встановити пріоритетні напрямки економічного розвитку сільських громад, адекватних сучасним трансформаційним процесам, враховуючи специфіку регіонального розвитку. Аналіз особливостей життєдіяльності сільських громад показав, що проблеми, а саме незадовільний розвиток сфери побутового обслуговування населення, низький рівень бюджетного забезпечення громад, ресурсного забезпечення особистих селянських та фермерських господарств у поєднанні з управлінням поселеннями через режим поточного керівництва без врахування перспективи, потребують застосування адекватних важелів їх вирішення з метою ліквідації негативних та збереження позитивних тенденцій у розвитку. Системне дослідження ефективності використання ресурсного потенціалу сільських громад на прикладі Тисменицького району Івано-Франківської області свідчить про її позитивну тенденцію за 2001-2005 рр.