Теоретико-методологічні і прикладні основи державного регулювання розвитку великих міст через механізми стратегічного планування. Потенціал щодо підвищення ефективності управління адміністративно-територіальними одиницями, вирішення стратегічних цілей.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ Президентові України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління Загальна характеристика роботи Актуальність теми. В сучасних умовах, коли в Україні після проголошення незалежності відбуваються докорінні реформи і трансформації, набула актуальності проблема нової концепції розвитку великих міст, які завжди були i є центрами соцiально-економiчної, політичної та культурної системи держави і одночасно являють собою сконцентроване виявлення всіх протиріч i проблем економіки та суспільного розвитку в цілому. Особливого значення останнім часом набувають питання управління столичним містом, в якому виконуються загальнодержавні та самоврядні функції і формується реальна регіональна політика. Уявити собі весь комплекс проблем, пов’язаних з управлінням таким складним утворенням, як місто, а особливо столичне, в умовах становлення та розвитку ринкових відносин можливо, якщо розглядати його як систему. При цьому слід визначити склад, функції міста, загальні та специфічні завдання, що вирішуються на рівні територіальної громади в умовах трансформації економіки і розвитку місцевого самоврядування. На сьогодні стратегічне планування в Україні лише починає застосовуватись на практиці. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі управління містом Української Академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації РК 0199U002827 - тема дослідження “Основні напрямки вдосконалення територіальної організації влади та управління в контексті проведення Адміністративної реформи в Україні”, з якої автор дисертації був відповідальним виконавцем). Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання: уточнити поняття “стратегічне планування” і його сутність; оцінити відповідність законодавчо-нормативної бази України потребам розробки та реалізації стратегічних планів; розкрити теоретико-методологічні основи економічного розвитку великих міст; узагальнити зарубіжний досвід стратегічного планування розвитку міст у контексті його творчого застосування в умовах України; визначити особливості стратегічного планування економічного розвитку великого міста як системи та її складових; обґрунтувати напрями і пріоритети стратегічного розвитку великих міст у системі державного управління; сформулювати концептуальні підходи до розробки стратегій економічного розвитку м. Києва; запропонувати механізми реалізації стратегічних планів економічного розвитку великого міста органами державної влади та місцевого самоврядування. Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в умовах багатоукладної економіки у системі державного управління стратегічне планування є основним інструментом регулювання соціально-економічного розвитку міських поселень та раціонального використання ресурсів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні територіальних громад.