Аналіз напрямків реформування оптової торгівлі в Україні. Розвиток складської мережі оптових посередників. Оцінка впливу факторів на вибір місця розміщення складу. Стратегічні напрямки реформування структурно-територіальної організації торгівлі в Україні.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки УкраїниЗа період трансформації економіки країни надзвичайно високими темпами збільшувалася кількість і самих оптових посередників (за 2000-2010 рр. у торгівлі споживчими товарами вона зросла майже у 15 разів і досягла більше 20 тис. од.), що теж посилює їх конкурентну боротьбу за місце на ринку [5, с. Субєкти господарювання віддають суттєву перевагу товарам виробничо-технічного призначення, тому випереджаючими темпами збільшується кількість таких посередників та обсяг їх товарообороту. Унаслідок чого питома вага оптових посередників з торгівлі споживчими товарами конче мала, яка у 2005-2009 рр. набула певну тенденцію до зростання, а в 2010 р. була навіть нижчою (на 7%) ніж у 2005 р. і становила за обсягом оптового товарообороту - 18,2%, з них по продовольчих товарах - 12,5%, а по непродовольчих - лише 5,7% [6, с. Однак зростання масштабів виробництва та вимог споживачів до товарів і якості обслуговування, розвиток суспільного поділу праці, посилення взаємозалежності підприємств одне від одного, а також від ринкових відносин, невигідність для виробників виконувати функції закупівлі сировини, матеріалів та збуту готової продукції власними силами та інші обєктивні причини привели до реабілітації суспільного розуміння місця і ролі оптових підприємств у національній економіці. На зміну спеціалізованим оптовим підприємствам інфраструктура споживчого ринку України з кожним роком все більше поповнюється посередниками, що одночасно займаються не тільки споживчими товарами змішаного асортименту (без визначення конкретної спеціалізації), а й товарами виробничо-технічного призначення.