Страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів: порівняльно-правовий аналіз законодавства України з Acquis communautaire - Статья
Адаптація законодавства про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до законодавства ЄС. Встановлення розміру базового страхового платежу. Сплата компенсації потерпілим від дорожньо-транспортних пригод.
Аннотация к работе
Страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів: порівняльно-правовий аналіз законодавства України з Acquis communautaireУраховуючи той факт, що у страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів міжнародне співробітництво відіграє важливу роль, то саме тут найбільш яскраво проявляються ринкові механізми та відданість усім тим принципам, на яких ґрунтуються головні засади такого виду страхування в ЄС. Аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів України свідчить, що незважаючи на достатню нормативну базу, яка врегульовує особливості здійснення такого виду страхування, існує ряд суттєвих проблем, які потребують вирішення. Зокрема, це стосується: правового статусу Моторного транспортного страхового бюро України (МТСБУ), яке є єдиним обєднанням страховиків, що здійснюють обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам і участь страховиків у якому є обовязковою передумовою здійснення діяльності щодо обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; Правовідносини щодо страхування цивільної відповідальності в звязку з використанням транспортних засобів врегульовані Першою Директивою Ради 72/166/ЄЕС від 24.04.72 щодо зближення законів держав-членів, стосовно страхування цивільної відповідальності у звязку з використанням транспортних засобів, та виконання зобовязання щодо страхування такої відповідальності [6], Другою Директивою Ради 84/5/ЄЕС від 30.12.83 щодо зближення законів держав-членів, стосовно страхування цивільної відповідальності у звязку з використанням транспортних засобів [2], Третьою Директивою Ради 90/232/ЄЕС від 14.05.90 щодо зближення законів держав-членів, стосовно страхування цивільної відповідальності у звязку з використанням транспортних засобів [13], Четвертою Директивою 2002/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.05.2000 щодо зближення законів держав-членів, стосовно страхування цивільної відповідальності у звязку з використанням транспортних засобів, і внесення змін до Директив Ради 73/239/ЄЕС та 88/357/ЄЕС [14], Директивою 2005/14/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.05, що вносить зміни в Директиви Ради 72/166/ЄЕС, 84/5/ЄЕС, 88/357/ЄЕС і 90/232/ЄЕС та Директиву 2000/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради про страхування цивільної відповідальності при використанні механічних транспортних засобів [1], а також Регламентом Європейського Парламенту та Ради 785/2004 від 21.04.04 щодо страхових вимог до авіаперевізників та авіа операторів [7]. Закон України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.