Характеристика об’єктів страхування транспортних засобів. Особливості та технологія здійснення страхування водного, авіаційного та автомобільного транспортів. Аналіз винятків страхових випадків і обмежень страхування. Основні умови страхування вантажів.
Аннотация к работе
СТРАХУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ВАНТАЖІВ Страхування транспортних засобів Засоби транспорту, як і домашнє майно, страхуються добровільно. На страхування беруться автотранспортні засоби та водні маломірні судна, які підлягають державній реєстрації у встановленому порядку. Як показує практика найбільш розвинених країн світу, найпоширенішим видом майнового страхування є страхування автотранспортних засобів. Статистичні дані свідчать, що число загиблих на 1 млрд пасажиро-кілометрів становить: для автотранспорту - 16 осіб, для повітряного - 6,5, для залізничного транспорту - 1,2 особи. Одночасно із транспортним засобом можуть бути застраховані (за бажанням страхувальника) водій та пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, вантаж, який на ньому перевозять. В автострахуванні до обєктів страхування відносять: страхування авто-каско; страхування цивільної відповідальності; страхування від усіх видів ризиків; страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберігання в гаражах; страхування експортно-імпортних вантажів; страхування вантажів при перевезеннях внутрішнього сполучення; страхування від нещасних випадків під час ДТП. Воно забезпечує відшкодування збитків, спричинених втратою або пошкодженням застрахованого транспортного засобу, фізичними травмами людей та пошкодженням майна третьої сторони. Цей вид страхування поширюється на всі автотранспортні, водні та наземні види транспортних засобів. При повному страхуванні авто-каско власник транспортного засобу отримує страховий захист від збитків внаслідок пошкодження застрахованого обєкта у випадку аварії, зіткнення з будь-яким іншим предметом, пожежі, самозагорання, перевертання, стихійного лиха, вибуху, протиправних дій і т. ін., за вилученням збитків експлуатаційного характеру. При частковому страхуванні авто-каско страхове покриття забезпечується лише в разі пожежі, вибуху двигуна, викрадення, пошкодження транспортного засобу під час викрадення, стихійного лиха. За умовами страхування авто-каско страховик не відшкодовує збитків, якщо: вони є наслідком навмисних дій страхувальника, членів його сімї або осіб, у розпорядженні котрих знаходився транспортний засіб; вони є наслідком воєнних дій, громадянського збурення,страйків; вони конфісковані, арештовані, знищені за розпорядженням влади. засіб експлуатувався несправним; водій був у стані алкогольного або наркотичного спяніння; засіб використовувався з метою навчання водити (автомобіль); встановлено природний знос транспортного засобу або його окремих вузлів. Страхування водного транспорту Україна має дві з трьох найбільших у Європі річок, які виконують важливі транспортні функції, а також два моря з виходом в Атлантичний океан. Розглядаючи умови страхування суден, слід мати на увазі дві особливості: • по-перше, незважаючи на заборону втручання з боку держави в добровільні види страхування (стаття 41 Закону України «Про страхування»), окремі питання, повязані з укладанням договорів страхування морських ризиків, певною мірою законодавче врегульовані; • по-друге, оскільки майновому страхуванню корпусів суден належить певна частка серед інших видів страхування, обєднаних поняттям «морське страхування», у цьому підрозділі торкатимемось іноді інших видів морського страхування. Скажімо, обовязковість наявності страхового інтересу передбачена згаданою щойно статтею 242. Ушкодження або знищення обєкта страхування не завжди може розглядатись як страховий випадок. Дуже важливо, через що такі збитки сталися, оскільки одні причини передбачають виплату страхового відшкодування, інші - ні. Це пояснюється насамперед тим, що страховики беруть на себе відповідальність лише за відомі ризики, які можна спрогнозувати і розрахувати. Якщо ця сума нижча за вартість застрахованого інтересу (страхову вартість), страховик відповідає за збитки пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості. Стаття 276 «Отримання відшкодування від третіх осіб» також доповнює зазначені нормоположення, передбачаючи, що страховик сплачує лише різницю між сумою, належною для сплати за умовами договору морського страхування, і сумою, отриманою від третіх осіб, якщо страхувальник отримав відшкодування збитків від третіх осіб. Суброгація. Стаття 269 Кодексу має аналогічну назву і передбачає, ^ що в разі сплати страхової суми, за винятком звільнення страховика від зобовязань за договором, до страховика за його згодою переходять: 1) усі права на застраховане майно - у разі страхування на повну вартість; 2) право на частку застрахованого майна, яка пропорційна відношенню страхової суми до страхової вартості - у разі страхування на неповну вартість. Страхувальник може заявити страховикові про відмову від своїх прав на застраховане майно (абандон) і отримати повну страхову суму у випадках: 1) пропажі судна безвісти; 2) економічної недоцільності відбудування або ремонту застрахованого судна; 3) економічної недоцільності ліквідації пошкоджень або доставки застрахованого вантажу в місце призначення; 4) захоплення судна або вантажу, заст