Характеристика та структура страхового ринку, внутрішня система та зовнішнє середовище. Страхові послуги та продукти. Організація захисту за допомогою продажу полісів. Акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за напрямами.
Аннотация к работе
Страховий ринок являє собою особливе соціально-економічне середовище (економічний простір , сферу грошових відносин ), де обєктом купівлі-продажу є специфічний товар - страхова послуга , формуються попит і пропозиція на неї , діє механізм розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів страховиків і страхувальників . Обовязковими умовами функціонування страхового ринку є наявність : обєктів страхування , що мають споживчу вартість ; потреби у страхових продуктах, послугах ; субєктів страхових відносин - страхувальників , страховиків та інших субєктів , що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати ; можливість прийняття рішення про участь у страховій угоді . Крім того, страховий ринок можна поділити за видами (галузями ) страхування : - особистого страхування - ринок , на якому надаються послуги в галузі особистого страхування ; - майнового страхування - ринок , на якому надаються послуги в галузі майнового страхування ; - страхування відповідальності - ринок , на якому надаються послуги в галузі страхування відповідальності ; - страхування економічних (підприємницьких ) ризиків - ринок , на якому надаються послуги в галузі страхування економічних (підприємницьких ) ризиків ; - перестрахування - ринок , на якому надаються послуги в галузі перестрахування . За типом державного регулювання страхові ринки поділяються на: - авторитарний (жорсткий ) тип - це коли кожний конкретний вид страхування проходить процедуру ліцензування і повинен відповідати певній системі вимог щодо правил страхування , фінансово-господарській діяльності страхової компанії , конкуренція між страховиками чітко регламентується ; - ліберальний (мякий ) тип передбачає , що операції по страхуванню хоча й підлягають ліцензуванню , проте нагляд за діяльністю страхових компаній відносно слабкий ; - змішаний тип використовує в певній мірі два зазначених підходи - виважена система регламентації діяльності страхових компаній поєднується з досить гнучкими підходами , які дають можливість забезпечити достатній рівень конкуренції . Крім того, страховий ринок можна поділити за видами (галузями ) страхування : - особистого страхування - ринок , на якому надаються послуги в галузі особистого страхування ; - майнового страхування - ринок , на якому надаються послуги в галузі майнового страхування ; - страхування відповідальності - ринок , на якому надаються послуги в галузі страхування відповідальності ; - страхування економічних (підприємницьких ) ризиків - ринок , на якому надаються послуги в галузі страхування економічних (підприємницьких ) ризиків ; - перестрахування - ринок , на якому надаються послуги в галузі перестрахування .За типом державного регулювання страхові ринки поділяються на: - авторитарний (жорсткий ) тип - це коли кожний конкретний вид страхування проходить процедуру ліцензування і повинен відповідати певній системі вимог щодо правил страхування , фінансово-господарській діяльності страхової компанії , конкуренція між страховиками чітко регламентується ; - ліберальний (мякий ) тип передбачає , що операції по страхуванню хоча й підлягають ліцензуванню , проте нагляд за діяльністю страхових компаній відносно слабкий ; - змішаний тип використовує в певній мірі два зазначених підходи - виважена система регламентації діяльності страхових компаній поєднується з досить гнучкими підходами , які дають можливість забезпечити достатній рівень конкуренції .