Термінологія страхової справи. Алгоритм розрахунку та порядок застосування страхового відшкодування за різними системами. Принцип пропорційної відповідальності. Класифікація систем непропорційного страхування. Сутність та необхідність перестрахування.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Житомирський державний технологічний університет Кафедра фінансів Контрольна робота з предмету: Страхування Виконала: студентка IV курсу групи ЗУП - 04 - 2 Старинцева Діана Іванівна Залікова № 10904135 Перевірила: Александрова Марина Михайлівна Житомир 2007 Зміст 1. Алгоритм розрахунку та порядок застосування страхового відшкодування за різними системами 10 3. Сутність та необхідність перестрахування 12 Список використаних джерел: 22 1. В країнах з ринковою економікою зазначена система термінів формувалась досить тривалий час, знаходиться під впливом наукових інтеграційних процесів та існує в умовах сталого правового та податкового поля. Проте, в сучасних умовах в Україні для даної системи термінів характерні часті зміни в законодавстві, методологічних підходах, невизначеності фінансових та господарських чинників тощо. Так, наприклад, терміни „страховий платіж”, „страховий внесок”, „страхова премія” - виражають плату страхувальника страховику за покриття ризику страхування. В міжнародній практиці страховий поліс використовують ще для внесення інформації про страхувальника та страховий об’єкт в єдину базу даних страховиків, щоб уникнути зловживань з боку страхувальників при отриманні страхового відшкодування при настанні страхового випадку. Подібне стосується й термінів „страхова відповідальність”, „страхове покриття”, що означають зобов’язання страховика сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності подій або окремої події. Невизначено позиції застосування таких понять як „системи страхування”, „системи страхової відповідальності”, „системи страхового забезпечення”, що однаково розуміються у зв’язку з використанням тих чи інших методів страхування, для розподілу відповідальності за ризик між суб’єктами страхових відносин з метою реалізації їх страхових інтересів. Ціна страхового ризику, яка переважно розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або до її абсолютної величини. А це призводить до таких негативних моментів, як: коли мова йде про реалізацію страхових продуктів, то складається враження про існування особливого товару, хоча страхування як економічна категорія нічого не створює, а виконує захисну функцію шляхом мобілізації та перерозподілу фінансових ресурсів; за допомогою страхування реалізується страховий захист не тільки матеріалізований у страховому фонді, а й в інших фондах страховика. Проте, деякі вчені взагалі не вдаються до класифікації страхових термінів (К.В. Шелехов, В.Д. Бігдаш та інш). Терміни, що пов’язані з фінансово-господарською діяльністю страховика, охоплюють специфіку організації фінансів страхової компанії, її доходи та витрати, формування спеціальних та обов’язкових фондів, їх розміщення, систему оподаткування тощо. Ряд вчених та практиків, наприклад, М. Мних, Н. Внукова, В. Борисова розглядають ще одну групу страхових термінів - терміни, що пов’язані з функціонуванням міжнародного страхового ринку, міжнародних Правил Інкотермс.