Страхова справа - Контрольная работа

бесплатно 0
4.5 29
Розвиток і стан законодавчої бази як найважливіша передумова розвитку страхової справи. Поняття договору страхування і визначення предмету безпосередньої діяльності страховика. Підстави та наслідки відмови від договору страхувальником або страховиком.


Аннотация к работе
Однією з найважливіших передумов розвитку страхової справи є розвиток і стан законодавчої бази, яка регламентує і регулює цей вид діяльності в цілому, так і окремі її напрямки. нині здійснення страхування - не монополія держави. Сьогодні страхування в Україні не є винятково державним, а здійснюється також великою кількістю недержавних страховиків, тому велике значення має правова сторона регулювання страхованої діяльності. Формування економіки, процеси роздержавлення і приватизації, зростання конкуренції приводять до переорієнтації та розвитку системи захисту юридичних та фізичних осіб від матеріальних втрат, які можуть виникнути в результаті стихійного лиха, нещасного випадку та інших ризикових обставин. По-перше, цей договір - юридичний факт, з яким норми права повязують виникнення, зміну чи припинення зобовязань. «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» № 2745-Ш (далі - Закон «Про страхування»), згідно з яким договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.У Законі «Про страхування» страхування визначене як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [1]. Страховики - фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю з урахуванням особливостей, передбачених Законом «Про страхування», а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники мають право укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.2) при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; 3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо обєкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що обєкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним: 4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком [16, c.230]. Право регресу у страховика до винної особи виникає на тій підставі, що страховик попередньо здійснив виконання за страховим зобовязанням, тобто сплатив страхове відшкодування страхувальникові.Отже, обєктами страхування відповідно до Закону України «Про страхування» визначено три групи майнових інтересів: · повязані з життям, здоровям, працездатністю та додатковою пенсією; · повязані з володінням, користуванням і розпорядженням майном; · повязані з відшкодуванням заподіяної шкоди фізичній особі або її майну та юридичній особі. Договір страхування - це договір, за яким одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК).

План
Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи страхування

2. Права та обовязки сторін за договором страхування

Висновки

Список використаної літератури
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?