Стовпчаста іржа чорної смородини та обґрунтування заходів з обмеження її розвитку в північному Лісостепу України - Автореферат

СТОВПЧАСТА ІРЖА ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ З ОБМЕЖЕННЯ ЇЇ РОЗВИТКУ В ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Положенець Віктор Михайлович, Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри селекції і фітомедицини кандидат сільськогосподарських наук, Запольська Наталія Миколаївна, Інститут цукрових буряків УААН, провідний науковий співробітник Захист відбудеться „_23_”_вересня__ 2005 р. о _10.00_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Однією з причин недобору врожаю є ураження грибними хворобами, серед яких досить небезпечною є стовпчаста іржа, яка часто носить епіфітотійний характер, а втрати врожаю можуть сягати 50-65% (Шеренговий, 1969). Для досягнення поставленої мети виконували такі завдання: - вивчити екобіологічні особливості збудника стовпчастої іржі чорної смородини; дослідити метаболізм в листках чорної смородини на сортах різних за стійкістю проти стовпчастої іржі; вивчити ефективність дії фунгіцидів проти стовпчастої іржі в системі захисту чорної смородини від хвороб; Вперше вивчено екобіологічні особливості збудника стовпчастої іржі чорної смородини в умовах північного Лісостепу України, а саме: встановлено, що первинним джерелом інфекції є еціоспори Cronartium ribicola, розповсюдження яких відбувається у квітні, а життєздатність становить 1,5 місяці; доведена неможливість перезимівлі патогена в уредініостадії; визначені оптимальні умови проростання уредініоспор (наявність краплинної вологи, температура повітря 18...20°С); встановлено тривалість періоду плодоношення уредініостадії збудника хвороби на стійких (16-17 днів) і сприйнятливих (4-5 днів) сортах чорної смородини.В огляді літератури висвітлюється стан вивчення проблеми як в Україні, так і за її межами, зокрема з історії дослідження стовпчастої іржі, її морфологічних ознак, спеціалізації збудника Cronartium ribicola Dietr., поширення, шкодочинності та екологічних особливостей патогена, перезимівлі і весняного відновлення інфекції. Подається інформація про стійкість сортів чорної смородини проти стовпчастої іржі. Аналіз джерел літератури показує актуальність теми дисертаційної роботи, підтверджує доцільність проведення досліджень, спрямованих на вивчення екобіологічних особливостей розвитку стовпчастої іржі та обґрунтування заходів захисту чорної смородини від хвороби. Вплив різних умов на проростання еціо-та уредініоспор гриба Cronartium ribicola визначали шляхом пророщування їх в чашках Петрі на предметних скельцях та листках високосприйнятливого сорту чорної смородини Оджебін за загальноприйнятими методиками (Билай В.И., 1982; Попкова К.В., Качалова З.П., 1984). Динаміку розвитку стовпчастої іржі вивчали на різних за стійкістю проти хвороби сортах чорної смородини Новина Прикарпаття, Чорний Жемчуг, Оджебін, Полтава 800.У північному Лісостепу України стовпчаста іржа на чорній смородині, за сприятливих умов, розвивається з кінця весни до пізньої осені. Експериментами встановлено, що строки проявлення стовпчастої іржі та ураженість нею чорної смородини залежать від відстані між першоджерелом інфекції і розміщенням насаджень, деяких прийомів агротехніки, зокрема, способу садіння рослин та особливостей рельєфу. Аналіз строків прояву і розвитку хвороби на високосприйнятливому до неї сорті Оджебін показав, що в умовах 2000 року перші ознаки її на кущах у дослідному саду НАУ зявилися 17 травня, тоді як у дослідному господарстві “Новосілки” майже на 2,5 місяця пізніше (табл.1). В період інтенсивного розвитку стовпчастої іржі (друга декада серпня, облік 16.08.2000 р.) ураження листя і розвиток хвороби в дослідному саду НАУ становили відповідно 100 і 99, а в ДГ “Новосілки” - 41,2 та 1,9%. Це свідчить про те, що еціоспори збудника стовпчастої іржі заносилися повітряними течіями і потрапляли на чорну смородину значно пізніше і в менших кількостях, ніж у дослідному саду НАУ.Стовпчаста іржа є однією з небезпечних хвороб чорної смородини в умовах північного Лісостепу України. Весняне відновлення інфекції відбувається за рахунок еціоспор, які можуть зберігати життєздатність у природних умовах протягом 1,5 місяця. Ураження різних сортів чорної смородини збудником стовпчастої іржі залежить від віку рослин і погодних умов. Оптимальні умови для інтенсивного розвитку стовпчастої іржі створюються в загущених посадках, розміщених у низинних місцевостях поблизу джерела первинної інфекції. Для захисту чорної смородини від стовпчастої іржі доцільно проводити дворазову обробку (до цвітіння та після збору врожаю, виходячи з короткострокового прогнозу розвитку хвороби) топсіном М, 70,0% з.п., з нормою витрати препарату 1 кг/га.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ