Структурна модель жіночої ідентичності. Умови конституювання жіночої ідентичності, які створюють стосунки доньки з матір’ю. Методика діагностики суб"єктивних уявлень доньки про якість ставлення до неї матері. Вплив репрезентації материнського ставлення.
Аннотация к работе
«Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Стосунки з матірю як чинник конституювання жіночої ідентичностіРоботу виконано у Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України. Каліна Надія Федорівна, Таврійський національний університет імені В.І. Сергеєва Алла Володимирівна, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Захист відбудеться «14» травня 2010 року о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.03 у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Постановка проблеми дослідження жіночої ідентичності, її структури і чинників конституювання є актуальним завданням перш за все у звязку зі сформованим запитом на психотерапевтичну допомогу у жінок, які не можуть психологічно відділитися від своєї матері. Деякі аспекти даної проблеми розглядаються дослідниками при вивченні сепарації від матері як необхідної умови повноцінного розвитку дитини взагалі, і доньки зокрема (Ю. Один з неохоплених емпіричними дослідженнями аспектів обраної проблеми - це специфічність стосунків доньки і матері, яка проявляється зокрема у тому, що жінка в процесі конституювання власної ідентичності стикається з необхідністю відокремитися від своєї матері і одночасно ідентифікуватися з нею. Таким чином, актуальність означеної проблематики і її недостатня теоретична і практична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Стосунки з матірю як чинник конституювання жіночої ідентичності». Створити програму емпіричного дослідження особливостей впливу стосунків з матірю на конституювання жіночої ідентичності доньки; розробити на її основі оригінальну методику діагностики субєктивних уявлень доньки про якість ставлення до неї матері.У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження чинників конституювання жіночої ідентичності» визначено структурну модель жіночої ідентичності, викладено та проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми конституювання жіночої ідентичності та його чинників, узагальнено дані щодо впливу батька і матері на конституювання ідентичності доньки, виявлені умови гармонійного і спотвореного конституювання жіночої ідентичності, виділено параметри материнського ставлення, які є вагомими з точки зору сприяння/перешкоджання процесу сепарації доньки від матері. Такий підхід дозволяє розглядати жіночу ідентичність як ґендерно-марковану особистісну ідентичність, в структурі якої сутнісні аспекти, що проявляються як відчуття власної самототожності, цілісності, внутрішньої безперервності, набувають певного змістовного наповнення через набір ідентичностей Я-особистість, Я-донька, Я-жінка, Я-дружина (коханка), Я-мати. Значущими в цьому плані є стосунки не тільки з матірю, а й з батьком, який сприяє відділенню доньки від матері, стаючи провідником конституювання субєктності і ідентичності (Ю. Для визначення якості материнського ставлення було виділено його параметри, які є вагомими в сенсі сприяння/перешкоджання сепарації доньки від матері: надмірна близькість/ прийняття/ відторгнення, гіперопіка/ опіка/ фрустрація потреб, тотальний контроль/ контроль/ відсутність контролю, послідовність/ непослідовність ставлення. У третьому розділі «Психотерапевтична допомога жінкам зі спотвореною ідентичністю внаслідок незавершеної сепарації від матері» представлено отриманий за допомогою метода глибинно-орієнтованої бесіди опис особливостей змістовних складових ідентичності жінок, згідно з оцінкою котрих ставлення матерів до них відповідає типам «невротичне самоприсвячення» та «непослідовність»; розроблено основні принципи терапевтичної роботи з жінками, які не відділилися від матері, а також принципи роботи зі сприяння сепарації від матері, яка зарекомендувала себе як ефективна в сенсі відновлення спотворених аспектів жіночої ідентичності.У дисертації здійснено теоретичний аналіз, методологічне обґрунтування та нове розвязання проблеми конституювання жіночої ідентичності під впливом материнсько-доньчиних стосунків, що передбачало розробку структурної моделі жіночої ідентичності, встановлення особливостей впливу стосунків доньки з матірю на конституювання жіночої ідентичності, розробку основних принципів психотерапевтичної допомоги жінкам зі спотвореною ідентичністю. Експлікована і описана структурна модель жіночої ідентичності, в якій сутнісні аспекти ідентичності, а саме самототожність (яка виражається у автентичності переживань, автентичності бажань і потреб та автентичності вибору), цілісність, стійкість уявлень про себе, безперервність свого існування в часі і просторі, динамічність, схожість/відмінність, представлені у єдності зі змістовними складовими жіночої ідентичності (Я-донька, Я-особистість, Я-жінка, Я-дружина (коханка), Я-мати).