Стосовно спроможності теорії Г. Кельзена при дослідженні публічної політики щодо запобігання і боротьби з корупцією в Україні (з урахуванням концептуальних зауважень В.В. Гладкого) - Статья
Теоретичні питання стосовно вивчення публічної політики щодо запобігання і боротьби з корупцією в Україні, використання теорії Г. Кельзена. Особливості правового аналізу корупційного середовища України. Концептуальні особливості публічної політики.
Аннотация к работе
Навчально-науковий інститут права імені князя Володимира ВеликогоКельзена при вивченні теоретичних питань стосовно публічної політики щодо запобігання і боротьби з корупцією в Україні значної мірою зумовлена практико - орієнтованим підходом, оскільки саме використання різних теорій базисно може вплинути на отримання науково обґрунтованого результату. Стосовно ж напрацювань, які безпосередньо стосуються публічної політики щодо запобігання і боротьби з корупцією в Україні, то тут можна згадати роботи і публікації таких вчених і дослідників, як К.Л. Питання щодо спроможності теорії Ганса Кельзена при дослідженні публічної політики щодо запобігання і боротьби з корупцією в Україні зумовлюється практичними особливостями підходу, що сутнісно має на меті отримання практико-орієнтованого результату. Тут слід відзначити: Виділення сутнісних рис, явищ і процесів, які стосуються обєкта дослідження: "важливим було розгорнуто описати тенденції, спрямовані не на формотворення науки, а виключно на розпізнання її правової сутності і якомога переконливіше довести, що вияв цих тенденцій відповідає критеріям обєктивності й точності - ідеалові будь-якої науки" [2, с.5]. кельзен корупція україна боротьба Відмову від субєктивізму при розгляді державно-правових явищ, коли він може виражатися у зловживанні фахівцями своїм соціальним (політичним) становищем при нівелюванні сутності права "юрист неохоче відмовляється від думки (і не бажає, щоб від такої думки відмовились інші), ніби він, послуговуючись наукою, знає відповідь на питання, як "правильно" слід вирішувати конфлікти інтересів усередині суспільства; ніби він, бувши знавцем права, ще й покликаний це право формувати; ніби він, прагнучи впливати на вироблення правових норм, має більші переваги перед іншими політиками, ніж просто технічний працівник гуманітарної сфери" [2, с.6].