Процесуальні права та обов’язки сторін за Австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р. Аналіз процесуального статусу представників третіх осіб у цивільному судочинстві. Співвідношення сторін та інших осіб при розгляді цивільно-правового спору.
Аннотация к работе
Сторони в цивільному процесі за австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р.: ознаки та правовий статус сторінСубєктів цивільних процесуальних правовідносин можна поділити на три основні групи: 1) суд; 2) особи, які беруть участь у справі; 3) інші учасники цивільного процесу. Становище сторін в австрійському цивільному процесі характеризувалося такими ознаками: 1) сторони вели процес від свого власного імені; 2) на їхнє імя виносилося судове рішення; 3) на них повною мірою розповсюджувалося судове рішення; 4) на них покладалися витрати судового процесу; 5) у випадку смерті чи втрати правоздатності, їхнє місце у процесі могли зайняти спадкоємці [5, с. За загальним принципом австрійського матеріального права, стороною в процесі виступав субєкт цивільного права, тобто особа, яка володіла правоздатністю (Parteifqhigkeit) з погляду цивільного права [1, с. Цивільна процесуальна правоздатність згідно з австрійським законодавством передбачала права: 1) внесення скарги до суду; 2) укладення мирової; 3) участь у судовому процесі; 4) прийняття від опонента коштів відшкодування; 5) перенесення правоздатності на іншу особу, яка володіла законними підставами для такої правоздатності. У Законі про судочинство і приналежність звичайних судів у цивільних справах 1895 р. передбачалося, що у повітових судах рішення видає один суддя, у крайових - три судді, у вищих крайових судах - пять, а в найвищому суді у Відні - сім і більше суддів (§ 5-8) [16, с.Як вбачається з вищенаведеного, сторонами в австрійському цивільно-процесуальному праві виступали особи, від імені яких вівся процес.