Історико-теоретичні аспекти взаємовідношень географічного і соціокультурного чинників в явищі регіональної музичної культури (на прикладі Північного Приазов’я ХІХ-ХХ століть) - Автореферат

Дисертація, що пропонується до розгляду, присвячена проблемі історико-теоретичного вивчення музичної культури Північного Приазовя ХІХ-ХХ ст. як регіональної. На думку М.В.Поповича, Всесвітньою конференцією з культурної політики 1982 р. під егідою ЮНЕСКО досягнуто ясність у тлумаченні поняття “культура”, а саме: культура розуміється як комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелектуальних й емоційних рис суспільства, що містить у собі не тільки різні мистецтва, але і спосіб життя, основні правила людського буття, системи цінностей, традицій та вірувань. Музична культура Північного Приазовя заявлена як регіональне явище, що відповідає власним принципам районування і розвитку музичної культури, а також - на більш високому рівні районування - знаходиться у контексті розвитку південно-східного та південного ареалів України і загальноукраїнського музичного процесу. Вони стали частковою базою для дослідження в дисертації питань музичної культури російських німців і менонітів, освіти в болгарських колоніях Північного Приазовя і діяльності Преславського (болгарського) музично-драматичного театру. Строкатість архівних джерел, оприлюднених в дисертації, розводить знайдену інформацію про регіон між різними полюсами, які яскраво окреслюють актуальні наукові проблеми щодо музичної культури Північного Приазовя, підштовхують дослідницький пошук до створення теорії музичної культури даного регіону.Інтегровано зявляється поняття музичної культури Північного Приазовя (Запорізька область) як сукупності музичних цінностей, створених і збережених на Запоріжжі; діяльності в краї із створення, збереження, відтворення, поширення, сприйняття й використання музичних цінностей; субєктів цієї діяльності, які проживають в Запорізькій області, разом з їх навичками, знаннями; установ, соціальних інститутів цієї діяльності, розташованих у регіоні, їх обладнання, інструментів тощо. Культурна динаміка Північного Приазовя ХІХ - початку ХХ ст. знайшла відображення у функціонуванні системи музичної культури, яка перебуває у стані становлення, часткового набуття рис професійної культури, що відбивається на специфіці розвиненості кожного із структурних рівнів системи музичної культури, а також у характері взаємодії рівнів одного з іншим і ступені їх впливовості на інші. Сформувалися два можливі типи географічного поширення виконавства за типом звязків: “губернія - повіт” на підлеглих територіях; “повіт - губернія”, “повіт - повіт”, “повіт - селище”, минаючи кордони географічні. Спостерігаємо звязки генетичні (“приміщення, музичні лекторії - публічні лекції”; “бібліотеки - популярна література про музику”; “обладнання, приміщення для масових музичних навчальних закладів - заняття в (музичних) школах для дорослих і дітей”; “музичні лекторії - лекції”; “видавництва, масова преса - популярна література про музику”, “масові музичні навчальні заклади - заняття в (музичних) школах для дорослих і дітей” тощо); взаємодії (“приміщення лекторіїв - музичні лекторії”, “бібліотеки - видавництва, масова преса”, “обладнання для масових (музичних) навчальних закладів - масові (музичні) навчальні заклади для дорослих і дітей”); структурні (“заняття в гуртках (музичних) школах - педагогічні курси”; “педагогічні курси - заняття в навчальних закладах духовних, світських всіх рівнів”; “масові музичні навчальні заклади - приватні музичні навчальні заклади”); розвитку (“система духовної освіти з її географічним поширенням - система світської освіти з її географічним поширенням”). Структурні рівні розвинено непропорційно: творчість регіонально ще не сформовано; рівні “виконавство” і “поширення” дифузно змішані, “межі” змісту їх елементів нечітко окреслені, “напливають” один на одного, з домінуванням звязків функціонування (в регіоні тиражувалися, але з меншим розмахом, форми концертно-театрального життя, започатковані у губернських центрах); рівень “сприйняття і масово-просвітницька робота” надзвичайно розвинений внутрішньо, з домінуванням звязків структурних (розвиненість системи освіти в Росії зумовлювала народження нових елементів в системі музичної культури); частково розвинений рівень “музикознавство” з актуалізацією деяких його елементів (музичні відділи в загальній пресі); в інституціях управління відзначаємо внутрішню структурну розвиненість, охоплення керівництвом більшості, але не всіх рівнів системи музичної культури, домінування звязків функціонування, а не структурних.Усі зазначені та використані підходи до матеріалу, оперування розвиненою методологією сучасного теоретичного та історичного музикознавства, суміжних наук дозволили різними шляхами дійти висновку, що музична культура Північного Приазовя ХІХ - ХХ ст. є складною геосоціокультурною інтегрованою цілісністю з індивідуальним шляхом розвитку. Опублікований автором архівний матеріал, інформація, отримана в роботі з географічною, історичною, етнографічною літературою про регіон, з періодикою, в якій висвітлюється музичне життя краю, при особистих зустрічах з митцями Запоріжжя, дозволили відтворити

Основний зміст дисертації