Передумови становлення ідеї європейської інтеграції. Особливості юридичного закріплення інституційних засад євроінтеграційного досвіду в рамках Римської імперії. Аналіз історичних проектів обґрунтування форми та механізму об’єднання європейських держав.
Аннотация к работе
Актуальність теми Ідея обєднання європейських країн існувала тривалий історичний період, починаючи від самої Римської Імперії, і на кожному етапі свого існування втілювалася не лише у філософсько-правових трактатах з обґрунтуванням владного механізму, але і в цілком реальні інституційні форми, як, наприклад, Священна Римська імперія. Разом з тим саме Папство, намагаючись, утвердити та розповсюдити свій вплив, вперше сформулювало ідею єдності Європи, оформивши її у специфічному Dictatus Papae, що за своїм характером на час прийняття (1075 р.) вважався спорідненим до нормативно-правового документа, що мав загальну дію і розповсюджував свій вплив на весь католицький світ. Оскільки Папа за Dictatus Papae наділявся повноваженнями скидати імператорів та єпископів, видавати закони, а також створювати та ліквідувати абатства, єпископства та інші структурні утворення церкви, то фактично можна стверджувати про утворення певно теократичної державності, яка мала всі формальні інституційні ознаки світської монаршої держави, але відрізнялася більш глобальним характером та власне впливом над світським життям, а отже, і над світськими державами. Але, на відміну від останньої, «Золота булла» за всіма ознаками є конституційним актом, що розповсюджував свій вплив не на конкретну територію на момент часу її прийняття, а скоріше розповсюджував вплив Імператора Священної Римської імперії на існуючі і майбутні території в його підпорядкуванні, надаючи йому в такий спосіб легальні підстави вести загарбницькі війни з метою обєднання Європи на засадах католицької віри, утверджуючи волю Божу на землі. Оскільки Євросоюз - це не імперія, а наднаціональне обєднання, що лише використовує її принципи і технології, то під таким «центром» слід розуміти не домінуючу етнічну групу, а певну групу держав-членів, так зване «ядро» ЄС, яке на всіх етапах інтеграції домінує в ЄС, визначаючи напрями його розвитку, вирішуючи питання стосовно часу і міри поглиблення інтеграції, контролюючи ключові посади в інституційному механізмі і приймаючи остаточне рішення стосовно надання членства в організації [9].Підводячи підсумки, слід звернути увагу на той факт, що протягом всього тривалого історичного періоду розвитку Європи ідеї її обєднання досить тісно перепліталися з ідеєю розповсюдження та утвердження впливу католицької церкви. У період, коли такий вплив був найбільш відчутний (епоха Середньовіччя), була навіть зроблена спроба інституціоналізації обєднання Європи на базі теократичної моделі Папства. Разом з тим саме протистояння церкви та світської держави багато в чому спричинило кризу ідеї Європейського обєднання на базі єдиного державного утворення, змістивши таким чином вектор пошуку моделей інтеграції в бік трансдержавних обєднань. Подібні ідеї, які зявлялися в період між XVI та ХХ ст. характеризувалися низкою подібних рис, відрізняючись, як правило, центром тяжіння політичної волі та порядком поширення норм на території такого обєднання.
Вывод
Підводячи підсумки, слід звернути увагу на той факт, що протягом всього тривалого історичного періоду розвитку Європи ідеї її обєднання досить тісно перепліталися з ідеєю розповсюдження та утвердження впливу католицької церкви. У період, коли такий вплив був найбільш відчутний (епоха Середньовіччя), була навіть зроблена спроба інституціоналізації обєднання Європи на базі теократичної моделі Папства. Але паралельне існування і потужний вплив світської держави - Священної Римської імперії - суттєво послабив та нівелював вплив церкви. Разом з тим саме протистояння церкви та світської держави багато в чому спричинило кризу ідеї Європейського обєднання на базі єдиного державного утворення, змістивши таким чином вектор пошуку моделей інтеграції в бік трансдержавних обєднань.
Подібні ідеї, які з’являлися в період між XVI та ХХ ст. характеризувалися низкою подібних рис, відрізняючись, як правило, центром тяжіння політичної волі та порядком поширення норм на території такого обєднання. Так, спільними рисами більшості проектів по обєднанню Європи, які отримали історико-правове обґрунтування, були наступні: - обєднання держав без втрати ними своїх національних особливостей, але споріднення культурного, етичного, морального та релігійного простору;
- підпорядкування всіх держав рішенням загальноєвропейського парламентського інституту: Сенату, Сейму чи Ради;
- арбітражне вирішення міждержавних та монарших конфліктів;
- утворення спільної армії для ведення війн, насамперед проти ісламського світу;
- розвиток торгівельних відносин.
Що стосується юридичної природи пропонованих проектів, то слід відмітити, що, окрім Dictatus Papae та «Золотої булли», вони мали суто теоретичний характер та ґрунтувалися на ідеях міждержавного співробітництва на засадах спільності інтересів і культурної, ментальної, та морально-етичної єдності, що обумовлювалося єдністю релігії та всеохоплюючого поширення католицької церкви. Всі проекти, запропоновані філософами та правниками, носили характер договору. І хоча цей договір передбачав міждержавні відносини, однак його укладення передбачалося між монархами. У період абсолютизму це б означало фактичне укладення договору між монаршими домами, що не завжди б відображало суспільні інтереси, і не могло означати уніфікацію суспільно-політичного простору Європи.
Лише у XX ст.. відбувається трансформація інтеграційної парадигми в бік набуття Європейським Співтовариством певних рис єдності за рахунок існування наддержавних глобальних інституцій. Це, у свою чергу, в більшій мірі відображало сутність інтеграції, надаючи їй рис федеративності чи конфедеративності публічно-політичного та владно- державного устрою. європейська інтеграція юридичний закріплення
Список литературы
1. Артьомов І.В. Еволюція поглядів на єдиний «старий світ»: історичний погляд // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки / редкол.: В.С.Степанков та ін. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. - Вип.5.: На пошану професора М.Б.Петрова. - С.26-32
2. Браницкий А. Г. История объединения Европы с древнейших времен до современности. Монография. - Саарбрюкен (ФРГ): LAP, 2011. - 687 с
3. Бульст-Тиле М.Л., Йордан К., Флекенштейн Й. Священная Римская империя: эпоха становления / Пер. с нем. Дробинской К.Л., Неборской Л.Н., под ред. Ермаченко И.О. СПБ., 2008
4. Вступ до теорії правових систем / За заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко: Монографія. - К.: Юрид. думка, 2006. - С. 31
5. Гнатюк М.М. Політична субєктність Європейського Союзу (Інституційно-нормативні характеристики Лісабонської моделі): дисс. д. політ. н. ; спеціальність 23.00.04 «політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку». - К.: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2016.- С. 81-83.
6. «Европейская идея»: от утопии - к реальности //Заглядывая в XXI век: Европейский Союз и Содружество Независимых Государств. М.: Интердиалект, 1998. С. 15-51
7. Жосул Е.В. Религиозный фактор в процессах политической интеграции и дезинтеграции в европе: автореф. дис. ... канд. полит. наук : 23.00.02. - M, 2008.
8. Исторические метаморфозы европеизма // Ю.А.Борко, А.В.Загорский, С.А.Караганов. Общий европейский дом: что мы о нем думаем? М.: Международные отношения, 1991. Гл. I. С. 8-48.
9. Комлева Ю. Е. Государственно-политическая организация Священной Римской империи германской нации в новое время: феномен «имперского федерализма»[Текст] : дис. ... канд. ист. наук : 07.00.03 / Ю. Е. Комлева. - Екатеринбург, 2005. - 287 с.
10. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп.- К.: Атіка, 2004
11. Неекономічні пріоритети модернізації в Україні з урахуванням інтеграційного досвіду країн Центрально-Східної Європи : наукова доповідь / за ред. канд. соціол. наук О. М. Балакірєвої ; НАН України, ДУ «Ін- т екон. та прогнозув. НАН України». - К., 2015. - 162 с.
12. Руденко О. М. Державне управління та європейська інтеграція: еволюція поглядів : навч.-метод. матеріали / О. М. Руденко ; уклад. Н. В. Ясько. - К. : НАДУ, 2013. - 96 с
13. Terminski B. The evolution of the concept of perpetual peace in the history of political-legal thought // Revista Escuela de Historia. - vol. X. - No.1. - 2011. - Pp. 277290.