Дослідження закономірностей, особливостей та чинників розвитку археологічного пізнання на основі аналізу наукових праць з проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи. Аналіз сучасного стану проблеми в працях археологів.
Аннотация к работе
Тому історіографічний аналіз історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи в радянському та пострадянському палеолітознавстві покликаний накреслити нові шляхи розвязання цієї проблеми та перейти до вивчення історії первісного суспільства на якісно новому рівні. Обєктом дослідження є радянська та сучасна пострадянська школа палеолітознавства, представники якої здійснювали історико-культурну атрибуцію пізньопалеолітичних памяток Східної Європи, що датуються 40 - 14 тис. років тому (проте деякі з археологічних культур, які розглядаються, іноді продовжували існування й у фінальнопалеолітичний час). Предметом дослідження є закономірності, особливості та чинники розвитку археологічного пізнання, які були виявлені при досліджені історіографії історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи. Мета роботи полягає у виявленні закономірностей, особливостей та чинників розвитку археологічного пізнання на основі аналізу наукових праць з проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи, виданих за період з 1920-х рр. і до нашого часу, та окресленні шляхів подальшого пошуку нових рішень. Наукова новизна дослідження зумовлена темою та завданнями, адже ця дисертація у сучасній українській історіографії археології є одною з перших спроб дослідження закономірностей розвитку палеолітознавства на прикладі розвязання конкретно-наукової проблеми: комплексне вивчення розвитку археологічного пізнання дозволяє окреслити шляхи подальшого наукового пошуку та переглянути існуючи підходи до історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи.Власне історіографії проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи приділялася лише незначна увага - у 1920-30-ті рр. згадувалася дискусія між стадіалістами та міграціоністами у Франції на початку ХХ ст., а в 1950-ті рр. розглядалися культурно-хронологічні схеми, створені радянськими науковцями. Таким чином, на даний момент ми констатуємо недостатню розробленість історіографії проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи - відсутнє окреме комплексне ґрунтовне дослідження, виняток складають лише розробки її окремих аспектів. Джерела третьої та четвертої груп відображають стадію дослідження певного культурного явища (археологічної культури, технокомплексу, історико-культурної області) або декількох явищ, які хронологічно належать до певної пори пізнього палеоліту: - третя група - це наукові праці, які торкаються визначення місця окремої пізньопалеолітичної культури чи іншого культурного явища в пізньому палеоліті Східної Європи; Сьома та восьма група джерел розкривають методологічні аспекти проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи: - сьома група - це роботи, присвячені теоретичному аналізу категорій історико-культурного поділу пізнього палеоліту та теорії археологічної культури; „Дискусія щодо історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи в 1950-х рр.” розглядаються наукові праці, присвячені історико-культурному поділу пізнього палеоліту, кінця 1940-х - початку 50-х рр., що безпосередньо передували дискусії, та 1950-х рр., у яких точилася полеміка щодо можливості використання даних геології для датування памяток та виділення локальних археологічних культур у пізньому палеоліті.