Історичний розвиток населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в ХІ – першій половині ХІІІ століття - Автореферат

Всебічна їх характеристика дозволяє отримати якісно нову інформацію про складні, а часто й суперечливі явища, які відбувалися на давньоруських землях, має важливе теоретичне значення для загальноісторичного розуміння періоду середніх віків на європейських теренах. У часи Галицько-Волинського князівства саме ці терени отримали назву "О Украина Галичская", оскільки тут знаходилися крайні рубежі князівства та проходили кордони із половецьким степом на південному сході та з Угорським королівством - на південному заході. Отже, вивчення і висвітлення зазначених проблем на дисертаційному рівні суттєво збагатить вітчизняну історичну науку малознаними до сих пір матеріалами в галузі економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку населення краю, дозволить обєктивно визначити його етнічну належність. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах наукового напряму кафедри історії України "Актуальні питання соціально-економічного і суспільно-політичного життя України (на матеріалах західного регіону)" (номер державної реєстрації 0199U001874) та кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича "Проблеми історії стародавнього світу і середньовіччя та значення археологічних і етнологічних джерел для реконструкції минулого" (номер державної реєстрації 0199U001876). Мета і завдання дослідження - на основі комплексного вивчення даних писемних джерел, археологічного, нумізматичного, сфрагістичного та топонімічного матеріалів простежити етапи розвитку давньоруського населення краю в ХІ - першій половині ХІІІ ст., узагальнити відомості стосовно його економічного, суспільно-політичного, культурного та релігійного життя, простежити основні напрями звязків і контактів.Встановлено, що історію досліджень та історіографію проблеми варто поділити на такі періоди: 1) початок досліджень і література другої половини ХІХ - 1918 р.; 2)історіографія 1918-1940 рр.; 3) дослідження і наукові праці 1940-1991 рр.; 4)сучасний етап вивчення та історіографія доби незалежності. Вивчення середньовічної історії регіону розпочалося в другій половині ХІХ ст. із збору та колекціонування речових і монетних знахідок й появою перших праць робіт про минуле регіону. Так, було доведено, що знайдені городища і поселення відносяться до давньоруської археологічної культури, оскільки виявлений на них матеріал був абсолютно ідентичний із предметами матеріальної культури княжої доби на більшій території України. В узагальнюючих працях з історії Давньої Русі та Галицько-Волинського князівства матеріал з регіону починає широко використовуватися для характеристики становлення і розвитку феодальних відносин. Огляд історіографії та історії вивчення середньовічної історії населення регіону дають змогу констатувати, що за роки досліджень зібрано матеріал, який переконливо довів проживання на даній території словяно-руського населення, дозволив висвітлити основні етапи його історичного розвитку, простежити хронологічні етапи еволюційних змін у матеріальній культурі, отримати інформацію про основні види господарювання, побут і духовну культуру.Територія межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра, здавна знаходилися на перехресті трансєвропейських торговельних шляхів, у безпосередній близькості від центрів античної цивілізації. Входження території регіону до складу Київської Русі стало переломним етапом у житті давньоруського населення регіону. Виявлені археологічні матеріали засвідчують значне зростання кількості селищ, городищ, могильників, культових обєктів, скарбів, які відносяться до ХІІ - першої половини ХІІІ ст. Що ж до інших поселень, то літописний Кучелмин варто повязати із городищами та поселеннями, розташованими між селами Непоротово, Галиця і Ломачинці. Встановлено також, що в регіоні існував ще один літописний населений пункт, який міг називатися Прут, і його рештками є комплекс з городища, торгово-ремісничого поселення та могильників поблизу с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У "Висновках" підведені підсумки проведеного дослідження і викладено основні його результати, обґрунтовано ряд положень, найважливіших висновків, які винесені на захист.

Територія межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра, здавна знаходилися на перехресті трансєвропейських торговельних шляхів, у безпосередній близькості від центрів античної цивілізації. У добу середньовіччя на території регіону проживали численні словянські племена. У кінці Х ст. землі краю ввійшли до складу Київської Русі, пізніше - Теребовлянського, Галицького та Галицько-Волинського князівств.

Аналіз даних писемних джерел і археологічного матеріалу показує, що з другої половини V ст. н.е. на землях регіону проживало словянське населення. У VIII - X ст. н.е. тут мешкали племена східних хорватів і тиверців. Після походу князя Володимира в 992 р. територія краю стала складовою частиною Київської держави. Археологічні матеріали засвідчують, що в ХІ ст. на даній території спостерігається певне запустіння, зявилися князівські фортеці із великокнязівським військово-адміністративним персоналом і були споруджені перші феодальні замки-вотчини. Переміни сталися і в духовному житті місцевого населення, які повязуються із християнізацією.

Входження території регіону до складу Київської Русі стало переломним етапом у житті давньоруського населення регіону. В цей час на сторінках писемних джерел зявляються перші згадки про населені пункти краю. Виявлені археологічні матеріали засвідчують значне зростання кількості селищ, городищ, могильників, культових обєктів, скарбів, які відносяться до ХІІ - першої половини ХІІІ ст. Тут виникають поселення міського типу з розвинутою інфраструктурою. Подальшого поступального розвитку зазнають сільське господарство, ремесла та промисли, встановлюються тісні торгово-економічні звязки із основними центрами Давньої Русі та сусідніми державами. Панівним світоглядом місцевих жителів стає християнство.

Матеріальна культура населення регіону тотожна матеріалам з інших давньоруських територій. Особлива схожість простежується із аналогічними матеріалами в Галичині і на Волині. Проте помітні в ній і певні відмінності, повязані із прикордонним становищем краю і впливами кочівницького населення.

За даними писемних джерел, у межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра знаходилося декілька літописних поселень. Серед них надійно локалізовані Василів та Онут. Що ж до інших поселень, то літописний Кучелмин варто повязати із городищами та поселеннями, розташованими між селами Непоротово, Галиця і Ломачинці. Поселення Плав локалізується на території сучасного Хотина. Встановлено також, що в регіоні існував ще один літописний населений пункт, який міг називатися Прут, і його рештками є комплекс з городища, торгово-ремісничого поселення та могильників поблизу с. Ленківці.

Давньоруське населення регіону переважно займалося землеробством і скотарством. Місцеві жителі для обробітку ґрунту використовували ефективні тяглові орні знаряддя типу давньоруського плугу та рала, земля оброблялася також ручними знаряддями: деревяними лопатами та мотиками із залізним окуттям. Збір урожаю здійснювався серпами із високими робочими якостями та косами-горбушами. Переробка зерна проводилася за допомогою камяного жорнового поставу різних типів. Основними землеробськими культурами регіону були жито, просо, ячмінь та овес. Тут також вирощувалася пшениця, бобові та технічні культури. Основною системою землеробства була парова (двопілля, трипілля), яка сприяла підвищенню врожайності зернових. На досить високому рівні розвитку знаходилося і скотарство. В стадах переважала велика рогата худоба, коні та свині. Розводилися також і дрібна рогата худоба. У цілому місцеве сільське господарство ефективно продовжувало давньоукраїнські традиції.

Важливу роль у житті мешканців краю належало різним ремеслам і промислам. На місцевих памятках ХІІ - першої половини ХІІІ ст. виявлені рештки ямних і наземних горнів для виплавки заліза, простежуються сліди ковальського ремесла та кольорової металургії. Значного розвитку тут досягло керамічне виробництво, засвідчене рештками майстерень, одно- і двоярусними гончарними горнами та величезною кількістю керамічної продукції. Розвивалися в краї й деревобробне, камнетесне, косторізне ремесла та такі промисли, як чинбарство, прядіння, ткацтво. Важливе місце в господарській діяльності місцевих мешканців відводилося також полюванню, рибальству та бортництву. За рівнем розвитку ремесла і промисли населення регіону не поступалися аналогічним видам діяльності з інших територій Давньої Русі, а деколи й випереджали їх у розвитку.

Певних успіхів досягли жителі регіону в торгово-економічній діяльності. За наявними даними можемо констатувати, що тут простежуються торгівля й обмін різних рівнів. Зокрема, видається можливим виділити свідчення про існування місцевої, регіональної, загальноруської та міжнародної торгівлі. Завдяки торгово-економічним звязкам до населення регіону, переважно верхівки місцевого феодального суспільства, надходили привізні речі, виготовлені в міських центрах Галицько-Волинського князівства, Київської Русі та Візантії. Особливістю регіону є відсутність предметів, крім монет, повязаних із західноєвропейською торгівлею, та переважання виробів візантійського і східного походження. Важливо підкреслити, що на території краю, очевидно, використовувалися для грошового обігу західноєвропейські срібні брактеати угорського і німецького карбування. Для здійснення дрібних торговельних операцій місцевими жителями могли застосовуватися стандартизовані вироби й предмети, виготовлені зі срібла, наприклад, скроневі кільця. Через територію регіону проходили важливі торговельні комунікації, існування яких знайшло відображення на сторінках літопису.

Духовне життя середньовічного населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра характеризувалося рядом особливостей. Поряд із християнськими культовими спорудами, серед яких особливе місце займав Василівський білокамяний храм, тут існували й язичницькі культові обєкти. Синкретизм вірувань проявлявся і в культовій символіці, де поєднувалися християнські та язичницькі начала. Так, місцеві мешканці вшановували і носили хрести-енколпіони, натільні хрестики, камяні іконки, різноманітні підвіски із зображенням хреста. Поряд із цим у них були розповсюджені скроневі кільця різної форми, лунниці, антропоморфні підвіски, намиста із мушель, амулети із рога, зубів і кісток тварин тощо, які уособлювали пережитки первісних вірувань.

Утвердження християнства в регіоні сприяло долученню місцевого населення до світової культури, поширенню в їх середовищі писемності та освіченості. Про це свідчать знахідки інструментів для письма стилів, бронзових застібок від книг, графіті на кераміці та гончарні клейма.

Окремі матеріали несуть інформацію про соціально-політичний розвиток та етнічну належність жителів регіону. Зокрема, наявність на землях краю багатьох городищ, які відносяться до категорії приватновласницьких замків, свідчить про поширення приватного землеволодіння, а виявлений на них багатий речовий інвентар, у тому числі й імпортного походження, про майновий статок їх власників. Важливе значення також мають знайдені в літописному Василеві і на Чорнівському городищі зображення знаків Рюриковичів, які засвідчують факт належності даних земель давньоруським князівським родинам з дому Рюриковичів.

Про етнічний склад мешканців краю свідчать антропологічні матеріали. Вони показують приналежність до вихідців зі східнословянського світу.

Дослідження історії середньовічного населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра дозволяє переконливо говорити про те, що землі регіону протягом ХІ - першої половини ХІІІ ст. були складовою частиною давньоруських державних утворень і тут відбувалися аналогічні процеси в розвитку економіки, суспільно-політичного та духовного життя, що й на інших територіях Давньої Русі.

Монографії: 1. На Дністрі, на "Оукраине Галичскои". - Чернівці: Місто, 2000. - 143 с. (в співавторстві з І Г. Чехоським. Особисто автору належить 49 % - С. 6-71;

2. Християнські старожитності в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра. - Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - 151 с.;

3. Нумізматичні памятки Буковини (античний та середньовічний час). - Чернівці: Зелена Буковина, 2002. - 248 с.;

4. Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра. - Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - 299 с.

Публікації в наукових фахових виданнях: 5. Нумізматичні памятки середньовіччя на території Північної Буковини // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. - Чернівці: Рута, 1996. - Вип. 1 - С. 11-20;

6. Про походження Хотинського скарбу брактеатів // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. - Чернівці, 1997. - Вип. 4. - С. 13-19;

7. Дослідження старожитностей Буковини Євзибієм Лазарем // Постаті української археології. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - Львів, 1998. - Вип. 7. - С. 36-38;

8. . Візантійська монета з Чорнівського городища // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 1999. - Т. 3. - С.154-159;

9. Давньоруська язичницька споруда в с. Галиця // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2000. - Т. 1. - С. 74-90;

10. Літописний Онут // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2000. - Т. 2. - С. 91-99;

11. Два маловідомі середньовічні скарби з Буковини // Археологічні студії. - Чернівці: Прут, 2000. - Вип. 1. - С. 174-183;

12. .Нові знахідки культових предметів на давньоруських памятках Буковини // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й Давньоруський Кучелмін і питання його локалізації // Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький: Золоті литаври, 2000. - Вип. 11. - С. 23-34;

13. Археологічне дослідження Чорнівського городища в 1999-2000 р. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - Т. 1. - С. 243-255

14. Нові знахідки предметів озброєння та спорядження вершника і верхового коня з Чорнівського городища (перша половина ХІІІ ст.). // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - Т. 2. - С. 133-141;

15. Християнські культові споруди середньовічної Буковини // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 123-124. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 104-116;

16. Плав давньоруського літопису і проблема його локалізації в Середньому Подністровї // Питання стародавньої та середньовічної історії. археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - Т.2. - С. 110-120;

17. Предмети з християнською та язичницькою символікою у давньоруських старожитностях Буковини (нові знахідки) // Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці археологічної комісії. - Львів, 2002. - Т. CCXLIV. - С. 247-257;

18. Середньовічні нумізматичні матеріали в археологічних комплексах Буковини // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 173-174. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 171-182;

19. Культова пластика із зображеннями Бориса та Гліба в давньоруських старожитностях Буковини // Питання історії України. Збірник наукових статей. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. - Т.6. - С. 191-193;

20. Землеробство середньовічного населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра // Питання стародавньої та середньовічної історії. археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2003. - Т.2.(16). - С. 97-109;

21. Дослідження давньоруського городища в с. Недобоївці у 2003 р. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці: Прут, 2004. - Т.1 (17). - С. 70-80;

22. Розвиток ремесел у давньоруського населення Буковини. // Питання стародавньої та середньовічної історії. археології й етнології. - Чернівці: Прут, 2004. - Т.2.(18). - С. 48-57;

23. Літописні поселення Буковинського Подністровя // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету. Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2004. - Т. 12. - С. 75-87;

24. Археологічні дослідження на Хотинщині в 2000-2003 рр. // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету. Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2004. - Т. 13. - С. 7-31;

25. Дослідження середньовічних старожитностей Буковини у другій половині ХІХ - поч. ХХ ст. // Наукові записки. Серія: Історія. - Тернопіль, 2004. - Вип. 1. - С. 49-55;

26. Памятки археології на території м. Чернівці // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 229-230. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 82-87;

27. Датування середньовічної кераміки Буковини монетними знахідками // Український кераміологічний журнал. - 2004. - №1. - С. 150-155;

28. Економічний розвиток давньоруського населення Буковини. // Наукові записки Рівненського державного гуманітірного університету. - Випуск 5. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2005. - С. 3-10;

29. Дослідження питань середньовічної історії Буковини (ХІ - першої половини ХІІІ ст.) в працях Б.О. Тимощука // Питання стародавньої та середньовічної історії. археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2005. - Т.1.(19). - С. 100-108;

30. Нові дані про землеробство мешканців Чорнівського городища першої половини ХІІІ ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії. археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2005. - Т.2.(20). - С. 31-37;

31. Нові дослідження літописного Василева // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету. - Камянець-Подільський: Оюм, 2005. - Т. 14: На пошану академіка І.С. Винокура. - С. 135-148;

32. Ленковецьке городище (середньовічне місто Черн чи Прут?) // Питання стародавньої та середньовічної історії. археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2006. - Т.1.(21). - С. 7-15;

33. Вироби дрібної камяної пластики з давньоруських памяток Буковини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - Вип. 10. - Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, 2006. - С. 224-231;

34. Торгово-економічні звязки населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в ХІІ - першій половині ХІІІ ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії. археології й етнології. - Чернівці: Золоті литаври, 2006. - Т.2.(22). - С. 61-73.

Матеріали та тези наукових конференцій: 35. Культурна спадщина давньоруського населення межиріччя Середнього Дністра і Попруття // Етнічна самосвідомість: національна культура. Тези республіканської науково - теоретичної конференції. Київ, 21-23 березня 1991 р. - К., 1991. -С. 138-140;

36. Археологічні та нумізматичні джерела про минуле м. Чернівців // Проблеми урбанізації та етнокультурних контактів в Південно - Східній Європі. VI сесія спільної "Українсько - румунської комісії з історії, археології, етнології та фольклористики при НАН України". - К., 1997. - С. 18-20;

37. Нові матеріали до історії стародавнього Цецина // Буковина мій - рідний край. Матеріали ІІІ - історико - краєзнавчої конференції молодих дослідників, студентів та науковців. Чернівці, 17 травня 1998 р. - Чернівці: Золоті литаври, 2000. - С. 20-22;

38. Літописний Василів у Середньому Подністровї // Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст. - Чернівці: Золоті литаври. - 2000. - С. 216-221;

39. Християнські реліквії літописного Василева // Буковинський історико-етнографічний вісник. - Чернівці: Місто, 2000. - Вип. 2. - С. 13-15;

40. Середньовічні нумізматичні матеріали з Хотина // Хотину - 1000 років. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 1000 літтю Хотина. - Чернівці: Прут, 2000. - С. 21-30;

41. Християнські та язичницькі памятки Давньоруської Буковини // Міжнародний науковий конгрес "Українська історична наука на порозі ХХІ ст.". - Чернівці, 16-18 травня 2000 р. Доповіді та повідомлення. - Чернівці: Рута, 2001. - Т. 3. - С. 323-329.

42. Нові археологічні матеріали з Чорнівського городища // Матеріали IV Буковинської міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 125-річчю заснування ЧНУ імені Юрія Федьковича. - 5 жовтня 2000 р. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - С. 351-353;

43. До питання про локалізацію літописного Плаву // Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі (ХІІ-ХІІІ ст.). Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26 червня 2004 р. - Київ - К. -Подільський - Староконстантинів, 2004. - С. 150-158

44. Громові стріли" в археологічних старожитностях Буковини // Матеріали ХІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. - К. -Подільський: Оіюм, 2004. - С. 124-129;

45. Чорнівське городище першої половини ХІІІ ст. (нові знахідки) // Р.Ф. Кайндль. Вікно в європейську науку. - Чернівці: Прут, 2005. - С. 195-201;

46. Вивчення археологічних і нумізматичних старожитностей в Чернівецькому університеті // Матеріали V Буковинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції присвяченої 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2006. - С. 123-127;

47. Візантійські енколпіони в давньоруських старожитностях Буковини // Етнос. Культура. Духовність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та світове старообрядництво: історія, культура, туризм". Чернівці, 23-24 вересня 2006 р. - Ч. 2. - Чернівці, 2006. - С. 213-220.