Історико-юридичний аналіз становлення та розвитку законодавства про вугледобувну промисловість України як комплексної галузі законодавства, що регулює відносини у вугледобувній промисловості. Пропозиції щодо розробки і прийняття Гірничого кодексу України.
Аннотация к работе
У структурі споживаних паливно-енергетичних ресурсів України вугілля та його продукти займають понад 25%, з вугледобувною промисловістю повязані долі багатьох тисяч людей, а держава витрачає на її підтримку величезні кошти. Так, низка прийнятих Президентом України та Кабінетом Міністрів України у 1995-1996 рр. нормативно-правових актів, спрямованих на реформування відносин власності у вугледобувній промисловості, мали негативні наслідки. Фахівці з питань промислового розвитку вбачають один із шляхів розвязання цієї проблеми у вивченні та використанні в українському законодавстві зарубіжного досвіду відбудови промисловості (насамперед європейських країн та Росії). В окремих працях фрагментарно висвітлювалася проблема утворення та розвитку галузевого законодавства, але системного дослідження розвитку законодавства, що регулювало відносини у вугледобувній промисловості в Україні протягом XVIII-ХХ ст., не було. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що, завдяки сукупності теоретичних узагальнень, зроблених на підставі нових даних про історичні передумови, закономірності та особливості становлення і розвитку вугільної промисловості та повязаного з нею законодавства, стало можливим уперше реконструювати історичний процес виникнення, розвитку та реформування законодавства з питань регулювання відносин у вугледобувній промисловості в Україні протягом XVIII-ХХІ ст.ст.Перший розділ “Становлення і розвиток законодавства про вугледобувну промисловість: історіографія проблеми, джерельна база та теоретико-методологічні основи дослідження” складається з двох підрозділів, в яких автор подає історіографію проблеми формування та розвитку законодавства про вугледобувну промисловість України та відповідні джерела (підрозділ 1.1), висвітлює теоретико-методологічні основи та категоріальний апарат дослідження (підрозділ 1.2). Яновського та інших авторів, які в контексті розгляду загального розвитку вугледобувної промисловості звертали деяку увагу на відповідне законодавство. Отже, нормативні акти, які регулюють відносини у вугледобувній промисловості, становлять окрему комплексну галузь законодавства, або, щонайменше, окрему підгалузь законодавства про промисловість. Крім того, основна частина вугледобувної промисловості є державною власністю, тому законодавство про вугледобувну промисловість також містить нормативні приписи адміністративного та фінансового законодавства. У третьому розділі “Законодавство про вугледобувну промисловість в українських державах 1917-1920 рр.” розглядаються законодавчі заходи щодо розвитку промислових відносин у Донбасі з боку урядових органів Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР (підрозділ 3.1), висвітлені особливості законодавчого регулювання відносин у вугледобувній промисловості в умовах політичної нестабільності і загострення соціальних суперечностей (підрозділ 3.2)У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження та визначаються основні напрямки розвитку законодавства про вугледобувну промисловість. За результатами дисертаційного дослідження автором обґрунтовуються такі основні наукові висновки: Поняття законодавства про вугледобувну промисловість не закріплено у сучасному законодавстві, це дає можливість визначити його як комплексну галузь (підгалузь) законодавства, що регулює відносини у вугледобувній промисловості. Законодавство про вугледобувну промисловість складається з нормативно-правових актів гірничого, земельного, промислового, екологічного (природоохоронного) законодавства, окремих нормативних приписів адміністративного та фінансового законодавства. Аналіз літератури, присвяченої проблемам становлення та розвитку законодавства про вугледобувну промисловість, свідчить про переважне історичне та техніко-економічне спрямування праць дослідників, в яких розкриваються лише окремі аспекти означеної проблеми. На всіх історичних етапах розвитку вугледобувної промисловості основою гірничого законодавства - ядра законодавства про вугледобувну промисловість був кодифікований нормативно-правовий акт (Гірниче положення, Гірничий статут, Гірниче положення СРСР, Гірничий кодекс УРСР, Основи законодавства про надрокористування, Кодекс УРСР про надра).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження та визначаються основні напрямки розвитку законодавства про вугледобувну промисловість. За результатами дисертаційного дослідження автором обґрунтовуються такі основні наукові висновки: Поняття законодавства про вугледобувну промисловість не закріплено у сучасному законодавстві, це дає можливість визначити його як комплексну галузь (підгалузь) законодавства, що регулює відносини у вугледобувній промисловості. Законодавство про вугледобувну промисловість складається з нормативно-правових актів гірничого, земельного, промислового, екологічного (природоохоронного) законодавства, окремих нормативних приписів адміністративного та фінансового законодавства.
Аналіз літератури, присвяченої проблемам становлення та розвитку законодавства про вугледобувну промисловість, свідчить про переважне історичне та техніко-економічне спрямування праць дослідників, в яких розкриваються лише окремі аспекти означеної проблеми. Водночас відсутні узагальнюючі дослідження законодавчого регулювання відносин у вугледобувній промисловості.
Сучасні фахівці з питань розвитку вугледобувної промисловості вказують на те, що для подальшого розвитку законодавства України та вдосконалення вітчизняного законодавства слід залучати закордонний досвід промислово розвинутих країн (в тому числі Росії). Водночас за часи існування української вугледобувної промисловості напрацьовано цінний вітчизняний досвід, який необхідно враховувати при реформуванні відносин у цій галузі.
Використання історичного досвіду у сучасному законодавчому регулюванні відносин у вугледобувній промисловості є обмеженим. Насамперед його застосування вбачається у заходах з подолання негативних явищ під час реформування промислових відносин, проте при розробленні концепцій подальшого розвитку вугледобувної промисловості поза увагою залишаються позитивні напрацювання. Так, певний інтерес становить залучення приватного капіталу до відбудови вугледобувної промисловості на початку 20-х років ХХ ст., результати якого, форми та методи контролю можуть вивчатися під час розроблення проектів ліквідації безперспективних або ж малих за потужністю шахт.
На всіх історичних етапах розвитку вугледобувної промисловості основою гірничого законодавства - ядра законодавства про вугледобувну промисловість був кодифікований нормативно-правовий акт (Гірниче положення, Гірничий статут, Гірниче положення СРСР, Гірничий кодекс УРСР, Основи законодавства про надрокористування, Кодекс УРСР про надра). На сучасному етапі таким нормативним актом є Гірничий закон 1999 р., який містить передові засади гірничого законодавства. З огляду на відсутність ефективного механізму реалізації положень цього закону в Україні виникла потреба в розробленні та прийнятті більш кодифікованого акту - Гірничого кодексу України, який повинен враховувати приватизаційні процеси в гірничій та земельній сфері.
В Україні не вироблена енергетична стратегія (енергополітична концепція) розвитку в державі енергетичних та паливних відносин. Протягом 13 років в Україні було проголошено кілька програм реформування відносин у вугледобувній промисловості. Оскільки всі вони не були виконані за браком коштів, а виконання сучасної програми “Вугілля України” безпосередньо залежить від бюджетного фінансування, доцільним є гарантування виділення бюджетних коштів на реформування шляхом законодавчого затвердження Національної програми розвитку вугледобувної промисловості, розробленої на основі Енергетичної стратегії.
З метою підвищення рівня розвязання проблем вугледобувної промисловості та здійснення ефективного керівництва процесом реформування необхідно відродити у складі Міністерства палива та енергетики Департамент вугільної промисловості.
Список литературы
1. Історико-правові аспекти формування та розвитку права власності на надра в Україні у XVIII-ХХ ст. // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Вісник ДІВС МВС України. - Донецьк, 2001. - № 2.- С. 73-81.
2. Органи державного монопольного управління вугільною промисловістю України: формування та розвиток // Право України. - 2002. - №7. - С. 39-43.
3. Питання орендних відносин у вугільній галузі: радянський досвід та сучасне законодавство // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 19. - К.: Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003.- С. 166-172.
Місцеве управління вугледобувною промисловістю Донбасу за часів Української Гетьманської держави (серпень-листопад 1918 р.) // Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні: Матеріали міжнародної конференції. - Донецьк, 2001. - С. 151-154.
Організаційно-правові проблеми розвитку Донбасу у працях радянських юристів // Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи: Матеріали VIII Міжнародної конференції істориків права. - Феодосія, 2003. - С.207-211.