Дослідження питання правового регулювання зрошувальних та осушувальних земель на території Україні в різні періоди її історичного розвитку. Проаналізовано основні етапи формування законодавства щодо правового забезпечення проведення меліоративних заходів.
Аннотация к работе
Історичний аспект становлення правового регулювання зрошувальних та осушувальних земель в Україні Злий Я.В., аспірант Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України Статтю присвячено дослідженню питання правового регулювання зрошувальних та осушувальних земель на території Україні в різні періоди її історичного розвитку. Проаналізовано основні етапи формування законодавства щодо правового забезпечення проведення меліоративних заходів і визначено перспективні напрями подальших досліджень правового регулювання зрошувальних та осушувальних земель в Україні. Ключові слова: меліорація, меліоровані землі, зрошувальні та осушувальні землі, правове регулювання, законодавство. Дбайливе ставлення до землі як природного ресурсу може виникати і розвиватись лише за наявності певних умов. Мета статті - дослідити та проаналізувати законодавство, наукові розробки, суспільні відносини з питань зрошувальних та осушувальних земель на території Україні в різні періоди її історичного розвитку з метою встановлення закономірностей та формулювання висновків, що необзхідні для подальшого розвитку законодавства. Зародження перших нормативних основ регулювання суспільних відносин на території України відбулось ще в ХІ ст., коли київський князь Ярослав Мудрий започаткував створення першого збірника українського законодавства «Руська Правда», надавши могутній поштовх соціально-економічного розвитку Київської Русі. Майже неврегульованою була досліджувана сфера суспільних відносин і у кінці XIV - середині XVII ст., коли українські землі перебували під владою Великого князівства Литовського та Польського королівства. Але з прийняттям Литовських Статутів (1529, 1566, 1588 рр.) протягом кількох століть вони були основними збірниками права на Україні, навіть у тій частині, яка була приєднана до Польського королівства. На Правобережній Україні Литовські Статути діяли до скасування їх Указом царя Миколи І від 25 червня 1840 р. Деякі положення Литовських статутів були внесені до Зводу законів Російської Імперії і зберегли законну силу в Чернігівській і Полтавській губерніях аж до 1917 р. Литовські статути увібрали основні положення практично усіх галузей права: адміністративного, цивільного, земельного, кримінального, процесуального і сімейного права.