Хабарництво - корупційний злочин, що ускладнює нормальне функціонування суспільних механізмів та викликає у суспільстві недовіру до інститутів державної влади. Специфічні особливості вирішення питань щодо протидії хабарам в Україні за часів козацтва.
Аннотация к работе
Хабарництво, як корупційний злочин, серйозно ускладнює нормальне функціонування суспільних механізмів, перешкоджає проведенню соціальних перетворень і модернізації економіки, викликає у суспільстві недовіру до інститутів державної влади, створює негативний імідж країні на міжнародній арені і розглядається як одна із загроз її безпеці. Першу згадку про хабарництво знайдено в матеріалах архіву стародавнього Вавилону, де містяться описання державності шумерів - першої письмової цивілізації, що існувала на південному сході Месопотамії. Згадується про хабарництво чиновників і в ціннішій пам’ятці правової думки давньосхідного суспільства - законах - «Кодекс Хаммурапі», Вавілон XXII століття до н. е. Згідно з ними рішення суду обов’язково документувалося (записувалося на спеціальній глиняній табличці) і скріплювалося печаткою. Проблеми корупційних злочинів починають розглядати комплексно, за часів правління імператора У-ді (II ст. до н. е.) було створено кодекс законів, який складався із 359 розділів, де для прикладу були наведені 13 472 уже розглянуті справи про злочини. Xристиянські релігійні норми мали настільки сильний вплив на римське право, що можна стверджувати, що більшість основних положень чинного кримінального законодавства європейських держав беруть свій початок із Біблії, ще із Старого Завіту.