Зародження, формування і розвиток антропного виміру естетичного ідеалу в історичній динаміці - від античності до початку ХХ століття. Визначення об’єктивних тенденцій і закономірностей домінування в ньому тих чи інших рис людської тілесності і духовності.
Аннотация к работе
Серед складових естетичної культури важливе місце посідає естетика самої людини, стрижнем якої є фізична, або антропна естетика. Поняття “антропний вимір естетичного ідеалу” виражає специфіку існування людини в історії як носія естетичних ознак, про що свідчать твори образотворчого мистецтва і літератури. Слід зазначити, що феномен антропного виміру естетичного ідеалу у вітчизняній культурології як радянського, так і пострадянського періодів ще не піддавався цілісному теоретичному дослідженню в історичному аспекті. Актуальність теми дисертації полягає в тому, що дослідження історичної динаміки антропного виміру естетичного ідеалу в західноєвропейській культурі сприятиме кращому розумінню деяких сутнісних моментів сучасних естетичних процесів як в західноєвропейській культурі, так і в культурі України. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу широкої джерельної бази виявити історичну динаміку антропного виміру естетичного ідеалу в західноєвропейській культурі з часів античності до початку ХХ століття.Джерела та методологія дослідження” - визначається поняття антропного виміру естетичного ідеалу, висвітлюються основні підходи до проблеми антропного виміру естетичного ідеалу. На початку розділу з метою уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження аналізуються поняття “ідеал”, “естетичний ідеал”, “антропність”, “антропний вимір естетичного ідеалу”, уточнюються поняття „естетика людини” і “антропна естетика”. Слово “ідеал”, що походить від грецької “ейдос” - “ідея”, “поняття”, ”уявлення”, - означає досконалість, досконалий зразок чогось, найвищу кінцеву мету прагнень, діяльності. Ідеал - це створений свідомістю людини досконалий образ мети, що, з одного боку, зумовлений розвитком обєктивної дійсності у напрямку від “сущого” до “належного”, а з іншого - є обєктом бажання, спрямування самої людини, яка повязує з його досягненням задоволення власних потреб. У другому розділі - “Еволюція змісту антропних характеристик естетичного ідеалу від античності до Відродження” - розглядається становлення європейського естетичного ідеалу людини.