Закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства. Зміна співвідношення класових сил у суспільстві. Відновлена промисловість з довоєнним рівнем виробництва в радянській Росії. Роль Сталіна у державно-правовому житті.
Аннотация к работе
Нова економічна політика є однією з проблем, що постійно звертають увагу дослідників і осіб, що вивчають історію України. Після 7-літнього періоду воєн і революцій новий більшовицький уряд, що ще не мав досвіду керування країною в умовах мирного господарського будівництва, зміг в період політичної кризи весни 1921 р. виробити економічну політику, що дозволила за короткий термін відновити економіку і почати подальший успішний її розвиток Відмова західних країн у наданні кредитів, що нагромадилася за роки громадянської війни й інтервенції, змушували Радянську державу робити ставку на внутрішні ресурси. Головним завданням тепер було відновлення зруйнованої економіки, підведення економічної основи під Радянську владу. Якщо під час громадянської війни селяни (а них було в той час 80% від усієї маси населення) мирилися з продрозкладкою, як явищем вимушеним - натомість вони одержали землю, захист від загарбників, волю від поміщиків, то тепер в умовах миру система воєнного комунізму прийшла в розріз з інтересами селянства. Головними напрямками були наступні: по-перше, збільшення розмірів товарообігу, насамперед через розвиток усіх видів торгівлі; по-друге, скорочення і потім повна ліквідація бюджетного дефіциту шляхом різкого скорочення витрат і збільшення доходів держави, розвитку податкової системи, що, у свою чергу, повинно було звести нанівець і роль емісії.Після опрацювання даної теми можна зробити висновок, що нова економічна політика була реакцією на обєктивні обставини - кризовий стан економіки, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого руху тощо. Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою обєктивних причин: закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства вимагали зміни акцентів у економіці; кризовий стан економіки, що мав тенденцію до посилення негативних явищ, стимулював відхід від воєнно-комуністичної доктрини; невдоволення селянства продрозкладкою, що періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої влади, зумовлювало зміну співвідношення класових сил у суспільстві і диктувало необхідність нового підходу до проблеми відносин міста і села.
Вывод
Після опрацювання даної теми можна зробити висновок, що нова економічна політика була реакцією на обєктивні обставини - кризовий стан економіки, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого руху тощо. Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою обєктивних причин: закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства вимагали зміни акцентів у економіці;
кризовий стан економіки, що мав тенденцію до посилення негативних явищ, стимулював відхід від воєнно-комуністичної доктрини;
невдоволення селянства продрозкладкою, що періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої влади, зумовлювало зміну співвідношення класових сил у суспільстві і диктувало необхідність нового підходу до проблеми відносин міста і села.
Основними напрямками нової економічної політики були: заміна продозакладки продподатком;
введення вільної торгівлі;
передача в приватну власність дрібних і середніх підприємств, що роблять товари народного споживання;
створення комерційних банків;
утворення концесій і спільних підприємств із долею іноземних фірм.
6) фінансова реформа.
Підводячи підсумки періоду непу, Радянська Росія мала: відновлену промисловість з довоєнним рівнем виробництва;
відновлений транспорт, що працює без перебоїв;
тверду валюту;
відновлений і організований робітничий клас, на 300 тисяч чоловік більше, ніж у 1922 році;
відновлену посівну площу і сільське господарство.
Нова економічна політика врятувала радянську владу не тільки від економічного, а й від політичного банкрутства. Але ця політика не була послідовною. Комплекс заходів, який охоплювався поняттям "нова економічна політика", не ніс у собі механізмів, здатних поєднати економічні інтереси міста і села. НЕП міг позитивно вплинути на розвиток сільського господарства, але був нездатний забезпечити матеріальну базу для технічної реконструкції промисловості. Будучи відірваною від, ринку націоналізована промисловість не могла працювати ефективно. Господарський розрахунок не зміг конкурувати з вільним розвитком в умовах ринку. Поставало питання: або приватизувати промисловість, відмовляючись від втручання держави в економіку, або одержавити сільське господарство шляхом колективізації.
Не останню роль у остаточному формуванню командно-адміністративної системи управління, згортанні непу і демократичних елементів у державно-правовому житті відіграли погляди Сталіна, який прийшов до керівництва партією і державою.
Список литературы
Багацький В.В. Кормич Л.І. Історія України від найдавніших часів і до 2000 року. Навчальний посібник. - Х.: ООО “Одіссей”, 2000.
Исторические портреты. Под ред. Г.Н.Севастьянова. М.: 1993.
Історія держави і права України: Навч. посіб. -К.: “Знання”, 2000. -662 с.
Історія України: нове бачення: Т.1. / Під ред. В.А. Смолія. - К.: Україна, 1995.
Коваль М.В., Кульчицький С.В., Курносов Ю.О. Сарбей В.Г. Історія України. - К., 1991.