Поняття основних історичних типів права. Загальнолюдські принципи права: теоретичні аспекти. Класифікація правових принципів, їх роль у нормотворчій та правозастосовчій діяльності держави. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні.
Аннотация к работе
УКООПСПІЛКА ПОЛТАВСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ТЕХНІКУМ Циклова комісія юридичних дисциплін КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Теорія держави і права» на тему: «Історичні типи права та його принципи» студента ІІ курсу, заочного відділення групи ПРз-21 Гончаренко Костянтин Едуардович ПОЛТАВА 2010 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Поняття та характеристика основних історичних типів права РОЗДІЛ 2. Поняття та характеристика основних принципів права РОЗДІЛ 3. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні ВИСНОВКИ Список використаної літератури ВСТУП Актуальність теми. Виникнення та існування права пов’язане з появою та розвитком держави. Зі зміною характеру держави в різні часові періоди еволюціонувало і право, зазнаючи на собі різноманітні прояви політичного, соціально-економічного життя суспільства. Важливою складовою права виступають правові принципи, адже вони є своєрідною конструкцією, на якій базується і реалізується вся система права. Бібліографічний огляд: даною проблемою займалися такі дослідники: Кельман М. С, Мурашин О. Г., Кравчук М. В., Копейчиков В. В., Марченко М. Н., Скакун О. Ф.1 Зокрема, Марченко М. Н. звертає увагу на економічний фактор при виокремлені історичних типів права. ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ІСТОРИЧНИХ ТИПІВ ПРАВА Розмаїття держав, що мали місце в історії та існують сьогодні, потребують певної упорядкованості, класифікації за загальними та особливими ознаками. Поняття історичного типу повязується з установленням закономірної залежності класової сутності держави від економічних відносин, що домінують у суспільстві на певному етапі його розвитку. Політичною основою рабовласницької держави було політичне панування класу рабовласників, знаті та князів, наближених до царської влади. Для них характерні такі риси: O феодальне проголошення і закріплення рівноправя, законності, O непорушності прав людини, свободи приватної власності та договорів, O невтручання держави у суспільне життя; O цензовий характер, тобто відсторонення за допомогою майнових та інших цензів більшості населення від участі у формуванні органів влади; O зосередження основних зусиль держави переважно на політичних функціях; O множинність форм правління (конституційна монархія, демократична республіка), O зростання ролі права в регулюванні суспільних відносин (3).