Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності. Особливості філософсько-правової тематики середньовіччя. Філософсько-правова думка в епоху Відродження, Реформації, Нового часу. Філософсько-правові концепції просвітництва ХVІІІ ст.
Аннотация к работе
Вже в епоху Гомера (кінець 2-го тис. до н. е.) греки оперують такими поняттями, як "правда", "справедливість" (діке), "звичай", "звичайне право" (теніс), "закон" (номос) та ін. На думку Демокріта, суспільство, поліс та його закони, які є результатом природного розвитку, разом з тим являють собою штучні, людські утворення. їх не дала в готовому вигляді сама природа, а створили люди у процесі їх еволюції від стадності до цивілізованого життя. Незважаючи на різнорідність вчення софістів, можна виділити такі загальні підходи софістів до права: 1) справедливість Піфагора трансформується у софістів у природне право (право), що різниться від закону (і взагалі від офіційно встановлених правил); Політика, право і закони під справедливістю мають на увазі всю чесноту, тобто політичну справедливість. Якщо софісти інтерпретували положення про людину як "міру всіх речей", неминуче приходячи до субєктивізації і релятивізації уявлень про справедливість, право, закон, то Сократ і Платон, відстоюючи обєктивний характер політичних і правових явищ, на противагу софістам апелювали до Бога, як міри всіх речей.
План
План
1. Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності
2. Особливості філософсько-правової тематики часів середньовіччя
3. Філософсько-правова думка в епоху Відродження і Реформації
4. Філософсько-правові погляди мислителів Нового часу
5. Філософсько-правові концепції західноєвропейського просвітництва XVIII ст.
Література
1. Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності
Список литературы
1. Значення філософії права епохи Відродження полягає в тому, що в цілому вона, власне, створила грунтдля філософії права Нового часу. Сутність суспільства, його законів у цю епоху розглядалася з позиції антропоцентризму. Період філософії Ренесансу є необхідним і закономірним переходом від середньовічних філософсько-правових традицій до традицій Нового часу.
2. Основна увага у філософсько-правових питаннях епохи Реформації акцентувалася на релігійному обгрунтуванні прав людини. Проте Реформація, як у своєму вихідному пункті, так і в результатах свого існування, виходить за межі релігійно-теологічних проблем. У результаті жорстких суперечок про таїнства, догмати і символи віри відбулося перетворення моральних, соціальних і правових орієнтацій. Ідеї політичної свободи, свободи совісті, прав людини і громадянина були засновані Реформацією.
3. Для філософії права Нового часу характерне висування на передній план прикладної, практичної цінності наукового юридичного знання. У цю епоху історична і правова наука перетворилася на практично значущу політичну і суспільну дисципліну. Розширилися розуміння природного права, усвідомлення свободи, вдосконалилася теорія суспільного договору, тобто було закладено основи сучасної теорії держави і права.
4. Філософи-просвітителі, проводячи здоровий глузд через усі сфери людського життя, культивуючи це, сприяли формуванню людини як автономного субєкта. Всебічно розвивається теорія представницької влади і суверенітету народу. Внаслідок цього Просвітництво дало світовій цивілізації те, чого не дала жодна інша епоха - ідею суверенної особистості.
Контрольні запитання
1. Які особливості античної правової цивілізації?
2. У чому полягає сутність правових поглядів натурфілософів?
3. Чим різняться правові погляди софістів від позицій попередників?
4. Який зміст поглядів на проблеми права в Сократа?
5. У чому сутність вчення про справедливість і право Платона?
6. Як розглядає проблему людини Арістотель?
7. У чому сутність обгрунтування права в Арістотеля?
8. Які особливості правових поглядів епохи еллінізму?
9. Розкрийте сутність і особливості правових концепцій Августина і Фоми АКВІНСЬКОГО.
10. У чому полягають особливості філософсько-правової думки Відродження?
11. Як виявляє себе принцип субєктивності в розумінні й обгрунтуванні права Нового часу?
12. У чому полягає зміст понять "юридичний світогляд", "природне право", "суспільний договір"?
13. До якого типу праворозуміння варто віднести вчення Т. Гоббса? У чому сутність його концепції суспільного договору?
14. У чому особливість концепції суспільного договору Дж. Локка ?
15. У чому виявляеться обмеженість натуралістичного й утилітаристського обгрунтування права?
Література
1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. - К.: Генеза, 1996.
2. Бачинин В.А. Философия права и преступления. - Харьков: Фолио, 1999.
3. Гегель Г.В.Ф. Философия права. - М., 1990.
4. Карбонье Жан. Юридическая социология. - М.: Прогресс, 1986.
Максимов С. Про філософське осмислення права // Вісник АПН України, 1998. № 2. - С. 89-99.
5. Монтескье Ш. О духе законов. - М., 1990.
6. Нерсесянц В.С. Философия права. - М., 1997.
7. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. - Т.2. - М., 1970.