Визначення передумов побудови держави в історичному аспекті. Умови формування держав протягом тривалого періоду, причини зміни типу. Розгляд типів держав з різних точок зору. Становлення правової держави. Вивчення формаційного та цивілізаційного підходів.
Аннотация к работе
Така класифікація, яка відображає логіку історичного розвитку держав, що дозволяє обєднати їх у групи на основі певних критеріїв, називається типологією. Актуальність даної роботи полягає у необхідності вивчення історичних типів держав, з метою оцінити типи держав з сучасної точки зору. Під історичним типом держави розуміються взяті в єдності найбільш суттєві (типові) її риси і ознаки, повязані з однією та тієї ж суспільно-економічної формації, до одного й того ж економічного базису. Обєктом курсової роботи представленої роботи є процес формування і становлення історичних типів держави згідно формаційного підходу до типології держав а також вивчити теорії класифікації держав на типи згідно цивілізаційного підходу. Мета курсової роботи розглянути історичні типи держав з точки зору різних підходів і зробити висновки про переваги та недоліки кожного з типів держав.Аристотель вважав, що основними критеріями розмежування держав є: кількість володарюють в державі; здійснювана державою мета. Другою ознакою всі держави ділилися на правильні (в них досягається загальне благо) і неправильні (у них переслідуються приватні цілі). Відволікаючись від конкретних умов того часу, Аристотель вважав, що головна відмінність держав у тому, якою мірою держава забезпечує свободу і особисті інтереси кожного. Загалом саме з цих положень випливають ознаки поділу держав на історичні типи - типологія. Історичний тип держави - це держава певної суспільно-економічної формації, що характеризується рядом спільних ознак, а саме: єдністю економічної і класової основи, сутності, соціального призначення, загальними принципами організації та діяльності держави.Головні творці матеріальних благ - раби не мали статус субєктів права, а були, як будь-які речі, обєктом права та експлуатації. Рабовласницьке держава була класовою, була за своєю сутністю знаряддям диктатури рабовласників. Загальносоціальні функції держава здійснювала в тій мірі, в котрій вони відповідали інтересам пануючого класу.[13;150] У зовнішній сфері рабовласницьке держава виконувала функції оборони своєї території і мирних звязків з іншими державами, функцію захоплення чужих територій і функцію управління завойованими територіями. Перший - демократична республіка (Афіни), де у виборах вищих органів держави брало участь все вільне населення.Цивілізація - це соціокультурна система, що включає соціально-економічні умови життєдіяльності суспільства, етнічні, релігійні його основи, ступінь гармонізації людини і природи, а також рівень економічної, політичної, соціальної та духовної свободи особистості. Теорії економічного зростання чимось нагадують марксистський підхід, однак розглядають державу не просто, як економічну формацію, а як складну систему, що розвивається, що включає в себе багато різних факторів, що в тій чи іншій мірі діють на неї (релігія, рівень техніки, науки, і т.д.). Першою сходинкою розвитку є традиційне - первісне суспільство, за ним етап перехідного суспільства, далі суспільство, що знаходиться в процесі зсуву, дозріваюче право і суспільство, досягло високого рівня споживання. Інший підхід у рамках цивілізаційного підходу полягає в тому, що кожне суспільство представляє собою замкнуте утворення зі своїми особливостями економіки, культури, релігії, психології і т.д. За теорією запропонованої Гумільовим етноси у своєму розвитку проходять певні щаблі, на кожному з яких свої особливості культури, науки, суспільного укладу, соціальних і правових інститутів даного етносу.Вивчивши теоретичні аспекти даної проблеми, можна сказати, що історична типологія являє собою метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленовування обєктів та їх угруповання за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу; а також результат типологічного опису і зіставлення. Ще не так давно формаційний підхід до дослідження історичної типології держави вважався в нашій країні єдино вірним. Цивілізаційний підхід обґрунтовується ідеєю єдності, цілісності сучасного світу, пріоритетом загальнолюдських цінностей, а цивілізація розуміється як базується на розумі та справедливості поділу матеріальних і духовних досягнень суспільства, що знаходиться поза рамками конкретних соціальних систем. Такий підхід ігнорує важливі подання історичного матеріалізму про провідну роль базису по відношенню до надбудови, про виділення способів виробництва і суспільно-економічних формацій як ступенів суспільного розвитку Цивілізаційний підхід до вивчення типів держав теж не бездоганний, не здатний замінити підхід формаційний, але в певному значенні вони, можуть стати підходящою основою для наукової класифікації держав.
План
Зміст
Вступ
1. Історична типологія держав
2. Типологія держав при формаційному підході
3. Історична типологія держав при цивілізаційному підході
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Вивчивши теоретичні аспекти даної проблеми, можна сказати, що історична типологія являє собою метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленовування обєктів та їх угруповання за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу; а також результат типологічного опису і зіставлення. Історична типологія держав - це їх специфічна класифікація, здійснюється вона в основному з позиції двох підходів, а саме - формаційного і цивілізаційного. Ще не так давно формаційний підхід до дослідження історичної типології держави вважався в нашій країні єдино вірним. Брався тільки аналіз суспільного життя, її політичної і правової сторони, тільки як складової частини класової суспільно-економічної формації. К. Маркс і Ф. Енгельс говорили, що ними створена абсолютно нова наука про суспільство.
Вивчення цивілізаційного підходу навпаки, більше спираються на своєрідність культури, релігії, етнічна самосвідомість, економіку, але, не зводячи її в ранг єдино можливого підходу до даного питання.
Цивілізаційний підхід обґрунтовується ідеєю єдності, цілісності сучасного світу, пріоритетом загальнолюдських цінностей, а цивілізація розуміється як базується на розумі та справедливості поділу матеріальних і духовних досягнень суспільства, що знаходиться поза рамками конкретних соціальних систем. Такий підхід ігнорує важливі подання історичного матеріалізму про провідну роль базису по відношенню до надбудови, про виділення способів виробництва і суспільно-економічних формацій як ступенів суспільного розвитку
Цивілізаційний підхід до вивчення типів держав теж не бездоганний, не здатний замінити підхід формаційний, але в певному значенні вони, можуть стати підходящою основою для наукової класифікації держав.
Список використаної літературі
1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / О.Ф. Скакун. - Харків: Консум, 2008. - 656 с.
2. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. / С.Л. Лисенков. - К.: Юрисконсульт, 2007. - 336 с.
3. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник. / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. - стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, - 2000. - 368 с.
4. Теорія держави: навчальний посібник. / М.С. Кельман - Тернопіль: Поліграфія, - 2001. - 330 с.
5. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 688 с.
6. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. / О.І. Осауленко. - К.: Істина, 2007. - 336 с.
7. Історія держави і права України. Частина 1. Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак. А.Й. Рогожин та інші. - Х.: Основа, 1997. - 480 с.
8. Історія держави і права України. Частина 2: У 2-х книгах / А. Й. Рогожин, М. М. Страхов, В. Д. Гончаренко та ін.; За ред. А.Й. Рогожина. - К.: Ін Юре, 2001. - 326 с.
9. Історія держави і права України: У 2-х т. / За ред. В.Я. Талія, А.Й. Рогожина. - Том 1. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. - 384 с.
10. Історія держави і права України: Навч. посіб. За ред. А.С. Чайковського. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 368 с.
11. Комаров С.А. Теория государства и права в схемах и определениях. - М., 1999. - 188 с.
12. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - Львів, 1997. - 286 с.
13. Маркс К. Энгельс Ф. Ленин В.И. Сочинения - М.: 1986.