Моральнісні ідеали та норми античності. Духовно-етичні цінності релігії "спасіння". Вектори моральнісного розвитку Відродження та Реформації. Ціннісний світ та універсалізація моральних норм буржуазної доби. Криза суспільних нравів пізнього модерну.
Аннотация к работе
Античність вважається колискою європейської цивілізації, античний культурний спадок здійснював могутній вплив на усі наступні етапи розвитку культури, аж до сьогодення. Це відбувається в умовах, коли уже сформувались певні норми, які незважаючи на свою не повну втіленість в життєдіяльності, виступають основою критичної оцінки общинно-організованих полісів. Філософсько-етична думка класичної епохи давньогрецької цивілізації, постійно змушена, напрацьовуючи нові засади для відповіді на питання: "Яка людина є втіленням доброчинності?", узгоджувати їх з актуальним, або по суті доморальним досвідом, або уже неморальнісним в нових умовах життя. Повчальна література закликала до помірності, обмеження матеріальних потреб, побутового аскетизму, законослухняності, високо поціновувалась людська праця, обєктивно виражались типові для такого середовища ідеали та норми. В ході динамічного формування давньогрецької полісної державності людина виходить за межі кровнородинних відносин і общинного масштабу життя.Фундаментальне значення культури Відродження для сучасної західної цивілізації полягає в тому, що доба Відродження породжує декілька векторів моральнісного розвитку Європейської культури:1). особистісне, творче, моральнісне самоствердження вузького кола інтелектуалів, пронизане пафосом громадянського служіння. Втрата цілісності життя проходила поступово і переваги перехідного типу культури, яким було Відродження давали значні можливості для збагачення традиційної культури. Вона була новаторською уже в тому, що людина високого суспільного статусу приділяє таку увагу господарчій, побутовій моралі. Ціннісно-нормативні ідеї та ідеали Відродження визначили соціокультурний простір життя як сферу свободної діяльно-творчої самореалізації людини. Формування протестантських сект було повязано з відновленням тих норм моральності, що були характерними для ранньохристиянської общини.Цей особливий ціннісний світ існував завжди, але зростання його впливовості, висування на чільне місце, відбулось в контексті становлення буржуазної моралі, якісно нової логіки моральної свідомості, яка і до сьогодні визначає специфіку західного світу. Серед моральнісних якостей, які Франклін вважав найважливішими для особистісного зразка людини, що оцінюється через призму власних заслуг, були земна спрямованість її прагнень, розсудливість, тверезість розуму. Як відомо, він допомагав матеріально іншим людям, на його кошти була побудована зразкова тюрма. Сучасний середній американець вважає зразком людину, яка свій бюджет врівноважує не за рахунок бережливості, а за рахунок росту доходів. Моральність починає розглядатись з позицій сучасного стану людини, поняття моралі модерного часу виходить із визначення субєктної свободи особистості.Міська культура цього періоду значною мірою створювала підґрунтя для виникнення морального нігілізму і для розповсюдження досить репресивного і зовнішнього морального ригоризму. Серед представників інтелігенції того часу поряд з вихідцями з міщан, були вихідці із дворянського та купецького станів. Водночас, загальний настрій творчої європейської інтелігенції того часу, в цілому, був антибуржуазний, спрямований проти лицемірства, забобонів, віджитих звичаїв в моралі. Реальний кризовий стан морального ідеалу проявлявся у відсутності цінностей, які могли б обєднувати суспільство. Проблема полягає в розповсюдженості переконання в неможливості практичного здійснення цих цінностей, а тому в суспільній моралі співіснують недієва мораль-максимум і реальна мораль-мінімум, яка в значній мірі є орієнтованою на зовнішню благопристойність, а не на щире моральне служіння.
План
Зміст
1. Моральнісні ідеали та норми античності
2. Духовно-етичні цінності релігії "спасіння"
3. Вектори моральнісного розвитку Відродження та Реформації
4. Ціннісний світ та універсалізація моральних норм буржуазної доби
5. Криза суспільних нравів пізнього Модерну
Список використаної літератури
1. Моральнісні ідеали та норми античності
Список литературы
1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. - М.: "Финансы и статистика", 2010. - 208 с.
2. Гах Й.М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 160 с.
3. Герасимчук А.А., Тимошенко О. І. Етика та етикет. - К.: ЄУ. - 2011. - 350 с.
4. Герчикова И.Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. пособие - М.: Консалтбанкир, 2012. -576 с.
5. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 2011. - 242 с.
6. Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. -2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 224 с.
7. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. - Суми: ВДТ "Університетська книга", 2010. - 288 с.
8. Малахов В.Г. Етика: Курс лекцій. - К.: Либідь, 2010. - 304 с.
9. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. - К.: Каравелла, 2013. - 496 с.
10. Палеха Ю. І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. - К.: ЄУФІМБ, 2012.- 250 с.
11. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2010. - 356 с.
12. Сердюк О.Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2014. - 432 с.
13. Статінова Н. П., Радченко С.Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 280 с.