Земельно-правові відносини на території України в період феодалізму до скасування кріпосного права у 1861 р. Аналіз правового режиму земель в Україні від скасування кріпосного права до здобуття незалежності (1961-1991). Земельний кодекс України 2001 р.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Земельно-правові відносини на території України в період феодалізму до скасування кріпосного права у 1861 р. 1.1 Земельно-правові відносини та їх регулювання часів Київської Русі (VI - початок XIII ст.) та Литовсько-Руської держави (друга пол. XVI ст.). 1.2 Українські землі під владою Речі Посполитої (друга пол. XVI - середина XIX ст.) та Російської імперії до скасування кріпосного права. 2. Характеристика правового режиму земель в Україні від скасування кріпосного права до здобуття Україною незалежності (1961-1991) 2.1 Скасування кріпосного права в 1861 році 2.2 Столипінська аграрна реформа 2.3 Становлення і розвиток земельного права в Україні в період з 1917 р. до 1991 р. 2.4 Земельний кодекс України 2001 року та історія його прийняття Висновки Використана література Вступ Після проголошення незалежності України розпочався процес національного відродження і розбудови української державності. З цього часу було прийнято ряд законів, які стосуються державного будівництва, економічного і соціального розвитку України, агропромислового комплексу, екології, землі та інших природних обєктів. Було прийнято новий Земельний кодекс України, якому передували Земельний кодекс Української РСР від 18 грудня 1990 р., Постанова Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу», Закон України «Про форми власності на землю». Закон України «Про форми власності на землю» і оновлений Земельний кодекс від 13 березня 1992 р. започаткували нові форми земельних відносин, скасували монополію державної власності на землю, встановили приватну і колективну форми власності. XVI ст.) Регулювання земельних відносин нормами звичаєвого права здійснювалось на території нинішньої України багато віків. Літописець Нестор розповідає про правову й адміністративну реформу князя: Володимир любив дружину, із нею радився про влаштування країни і про війну, і про закони країни. «Руську правду» М. Грушевський називає руським правничим кодексом. Феодали привласнювали собі общинні землі, закріпачували селян. Ця реформа була здійснена на державних землях виданою в 1557 році великим князем Литовським і королем Польським Сігізмундом II Августом Уставою на волоки. Артикули Генріха Валуа 1573 року запроваджували з волі пана необмежену панщину в маєтках. Можна прийняти те загальне положення, як пише відомий український історик Д.І. Яворницький, що в запорізькому краї вся земельна територія являла собою общинну власність.