Внесок угорських вчених Закарпаття у процес зародження, розвитку історичних знань в Угорщині. Рівень наукової розробки питання заселення Закарпаття, автохтонності русинів-українців. Джерельна, документальна, статистична база доробку угорських вчених краю.
Аннотация к работе
Останнім часом вийшли у світ низки досліджень, що дозволило значно просунутися вперед, щодо розуміння і трактування поняття “українська історіографія”, її витоків і основних етапів розвитку. Дослідження з української історії та історіографії набрали масштабного характеру. Однак, історіографію Закарпаття творили i угорські дослідники, зокрема і ті, які народилися на Закарпатті, або провели тут тривалий період свого життя, всю свою наукову діяльність присвятили історії цього регіону. У часи національно-культурного відродження України, розбудови державності її народу, повертається наукова спадщина класиків української історіографії, імена, яких були забуті, або заборонені. Активно розпочалося дослідження наукової спадщини відомих представників української історіографії: Д.Бантиша-Каменського, П.Куліша, М.Яворського, Марковичів-Маркевичів, В.Романовського, М.Петровського та ін.Сьогодні дослідники взялися за опрацювання рукописної спадщини історика. Автори підкреслюють “наукову добросовісність” історика, який “виділявся високою професійною освітою, різноманітністю наукових інтересів…”. Зазначено, що джерельною базою дисертаційної роботи є три рівні історіографічних джерел - окремі угорськомовні праці істориків, науковий доробок угорських вчених ХІХ - початку ХХ ст., наукова і допоміжна література даного періоду. У цей же час діячі культури Закарпаття доповнили наукові знання важливими досягненнями, аргументацією дискусійних питань історії, введенням в обіг цінного документального матеріалу. Важливим кроком у процесі становлення історії як науки стало заснування у 1874 р.