Концепція історичного процесу як органічного розвитку людства, спрямованого на досягнення духовної єдності згідно історіософії Соловйова. Людство як його суб’єкт. Активний божественний Логос і Софія як сили, що рухають історичний процес до єдності.
Аннотация к работе
І не зважаючи на відсутність окремої роботи на цю тему, Соловйов майже у кожному творі торкається теми історичної долі людства, його положення у часовому вимірі, витоків та мети існування людини, нації, людства. Тобто, історичний процес є різновидом органічних явищ і субєктом розвитку тут, як зазначає сам філософ є не окремий індивід, племя чи країна, а людство як сукупний, вищий організм: «Субєктом розвитку є людство як дійсний, хоча і сукупний організм. Засадами органічної єдності можуть бути суспільні прояви зазначених форм буття - «тільки таке мислення, яке прагне певного предметного змісту, тільки така воля, яка передбачає певну загальну мету; іншими словами - відчуття, що має своїм предметом обєктивну красу, мислення, що має своїм предметом обєктивну істину (отже, мислення, що пізнає, або - знання), і воля, що має своїм предметом обєктивне благо» [7, с. Економічна діяльність дає змогу людству отримувати продукт, продукт підтримує його існування, але не може бути метою існування суспільства. Тому, вона здатна самостійно, «по власній волі», як пише Соловйов, сприймати божественне начало: «Сприймаючи єдине божественне начало і звязуючи цією єдністю всю множинність істот, світова душа тим самим дає божественному началу повне дійсне звершення у всьому; за допомогою неї Бог проявляється як жива діюча сила у всьому творінні, або як Дух Святий.