Сутність романтичного відкриття міфу. Напрями розвитку німецької романтичної концепції в роботах Р. Вагнера і Ф. Ніцше. Могутні художні та духовні сили міфу. Обґрунтування елітарної концепції міфу Ф. Ніцше. Структура міфу та закономірності його розвитку.
Аннотация к работе
У той час, до якого відносяться найдавніші тлумачення міфів, тобто тлумачення грецьких міфів грецькими філософами, міфи вже не вважалися достовірними розповідями. Міфи були усвідомлені як Правда і як творіння Народу, і в силу цього стали обєктом захоплення і поклоніння. З іншого боку, однак, здавалося, що міфи - це правда в тому сенсі, що вони являються поезією або релігією (а в розумінні багатьох романтиків релігія - це і є Правда, точно так само як природа, - це і є бог). Але таке розуміння міфів було по суті поверненням до доромантичного: якщо міфи - це поетичні образи, то треба шукати, що ці образи зображують або що вони означають, а якщо міфи - це релігія, то треба шукати релігійні істини, приховані в них. Але таким чином ігнорувалося, що для тих, хто створював міфи, їхній зміст був реальністю, а не її поетичним зображенням чи символами якихось істин.