Політичні ідеї Стародавнього світу, вчення епох Середньовіччя і Відродження, Нового часу. Основні напрями західноєвропейської політичної думки ХІХ – початку ХХ ст.. Концепція тоталітаризму. Крах комуністичних режимів. Концепція політичного плюралізму.
Аннотация к работе
У політологічній літературі існують різні підходи до вивчення історії політичних вчень. Так, видатний сучасний австрійський філософ Карл Поппер (1902-1994) у своїй книзі „Відкрите суспільство та його вороги” полемізує з Платоном стосовно його „політичної програми”. Усі політичні теорії відображають реальні політичні відносини суспільства. Тому політичні теорії змогли з’явитись тільки з утворенням політичного життя суспільства і появою держави. ІІ-І тисячоліттях до н. е. панували уявлення про божественне походження влади і суспільно-політичного устрою. У Давньому Китаї фундаментальну роль в історії розвитку політичної та етичної думки відіграло вчення Конфуція (551-479 до н. е.) -конфуціанство, що стало певного роду еквівалентом релігії. Визнаючи божественну і природну сторони походження влади, Конфуцій свій головний інтерес вбачав у тому, як улаштувати життя людей, забезпечити мудрий і справедливий порядок у державі. Основою політичного вчення Конфуція є принцип доброчинності, людяності. Фундатор легізму Шан Ян (390-336 рр. до н. е.) вважав, що заклики до доброчинності в конфуціанському стилі - балачки, а конфуціанці - паразити, що сидять на шиї народу. Проте перевага конфуціанства зберігалася аж до Синхайської революції 1911-1913 рр. З численних мислителів Давньої Греції особливе місце в розвитку політичної думки займають Сократ, Платон і Аристотель. Політичні погляди Платона викладені в діалогах „Держава”, „Політика” і „Закони”. Видатні вчені XX ст. Політію Аристотель вважав кращою формою держави, тому що вона поєднує принципи аристократії (доброчинність), олігархії (багатство) і демократії (свобода). Одним із засновників християнської політичної теорії був Фома Аквінський (Аквінат) (1225-1274). Одним із найяскравіших політичних мислителів епохи Відродження був італієць Ніколо Макіавеллі (1469-1527) - фундатор світської політичної науки.