Друге десятиліття ХХ століття для літератури як найплідніша пора в історії. Відкриття україномовних навчальних закладів, особливості преси і книгодрукування. Вплив жовтневої революції на розвиток літератури. Процес формування національної інтелігенції.
Аннотация к работе
Промовистий факт: жодна з історій української літератури, написаних до 1917 р., не видавалася в “радянський час”, а такі, як “Історія літератури руської” (1882-1894) О.Огоновського, “Історія української літератури” М.Грушевського (тт.1-5, 1923-1927), “Начерк історії української літератури” (1909-1912) Б.Лепкого, “Історія українського письменства” (1912) С.Єфремова та ін. були позначені найнищівнішими ярликами; відомий “Нарис історії українсько-руської літератури...” І.Франка (1910) чи видана у Львові тритомна “Історія української літератури” (1920-1924) М.Вознака просто замовчувалися.В тій порі водночас працювали І.Франко, Леся Українка, М.Коцюбинський, О.Кобилянська, О.Маковей, В.Стефаник, М.Черемшина, Л.Мартович, С.Васильченко, В.Самійленко, А.Тесленко, М.Вороний, О.Олесь, В.Винниченко, ще живі були І.Нечуй-Левицький та П.Мирний... Подумаймо: ціле суцвіття зірок першої величини, яких історія, коли приходить на те час, називає іменням класиків. А поруч з ними вже торували свої шляхи А.Кримський, М.Яцків, С.Черкасенко, Г.Чупринка, М.Чернявський, Б.Лепкий, Н.Романович-Ткаченко, Л.Старицькі-Черняхівська; розпочали свою творчість М.Рильський, П.Тичина, М.Семенко.Створено Українську педагогічну академію, відкрито Український народний університет у Києві (17 вересня 1918 р. перетворений на Київський державний український університет), Історико-філологічний факультет у Полтаві; влітку 1918 р. був заснований, а 22 жовтня офіційно відкритий Український університет у Камянці-Подільському. Генеральний секретаріат освіти, яким керував І.Тешенко, вживав енергійних заходів для переведення шкіл на українську мову навчання; в різних містах України було створено понад 80 український гімназій. За гетьманату 14 листопада 1918 р. засновано Українську Академію наук у Києві, як очолив В.Вернадський; серед її фундаторів були М.Василенко, С.Єфремов, А.Кримський, В.Науменко - видатні діячі української науки. Ще раніше, 2 серпня, були створені Національна бібліотека української держави, а 5 листопада - Українська державна академія мистецтва; Державна археологічна комісія, Державний архів. Характерно, що видавничі осередки виникали по всій Україні (1918 р. їх було в Києві 40, Катеринославі - 6, Одесі - 5 і т.д.); діяло навіть українське видавництво при Кубанському центрі в Катеринодарі.Інша річ, що ступінь порозуміння і співробітництва різних груп цієї громадськості з різними режимами в Україні був неоднаковий. Тим паче, що більшовики в перше (лютий-березень 1918 р.) і друге (лютий - серпень 1919 р.) свої завоювання Києва і, отже, в часі відносного утвердження себе в Україні виявили нерозуміння національних почуттів і потреб українського народу і навіть вороже ставлення до них. Жовтневий переворот 1917 р. в Петрограді, який тоді ще не був канонізований під назвою Великої Жовтневої соціалістичної революції, а потім збройне силуване встановлення радянської влади в Україні за вирішальної участі Червоної Армії розкололи українське суспільство, й насамперед національну інтелігенцію. Для України це було болючіше, ніж для російського суспільства, - оскільки головна суперечність між демократією і диктатурою ускладнювалася суперечністю між органічним розвитком українського суспільства в національних межах і навязуваною йому функціональною роллю у “світовій пролетарській революції”; а почасти цей розкол усвідомлювався і як вибір між соціальним та національним пріоритетами революційного руху. Це О.Олесь, М.Вороний, М.Садовський, В.Самійленко, В.Щербаківський, Ф.Щербина, С.Русова, П.Ковтун, С.Черкасенко та багато інших визначних діячів науки, культури, літератури, не називаючи вже тих, хто більшою чи меншою мірою був повязаний з Центральною Радою, як-от: М.Грушевський, В.Винниченко, М.Словінський, Д.Чижевський, П.Чижевський, В.Зінківський, Є.Чикаленко, Микита й Микола Шаповали, О.Шульгин, Д.Антонович, П.Холодний-батько і П.Холодний-син та ін.
План
План література україномовний навчальний преса
1. Друге десятиліття ХХ ст. для української літератури - найплідніше пора
2. Відкриття україномовних навчальних закладів
3. Українська преса і книгодрукування
4. Вплив жовтневої революції на розвиток літератури
1. Друге десятиліття ХХ ст. для української літератури - найплідніше пора