Запровадження християнства у Київській Русі. Зміцнення державності, розповсюдження писемності та створення визначних пам"яток літератури. Вплив християнства на розвиток освіти в країні. Формування нових тенденцій в українському образотворчому мистецтві.
Аннотация к работе
Культура Київської держави - яскраве та багатогранне явище, яке стало наслідком тривалого процесу внутрішнього розвитку східнословянського суспільства і увібрало все краще від своїх словянських предків та від світової цивілізації. Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних памяток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, камяна архітектура, музичне мистецтво, розширювалося і зміцнювалися культурні звязки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнословянських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ “чудотворних ”ікон, культ святих.Знамените «хрещення Русі», яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів: Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Міжнародні фактори: тільки християнізація могла дати Русі «перепустку» до родини європейських народів, а язичництво прирікало на ізоляцію та ворожість з боку християнізованих сусідів, які ставилися до язичників як до нелюдей. Під 986 р. розповідається про прибуття у Київ місіонерів від чотирьох найбільш значних монотеїстичних церков, авторитет яких був забезпечений відповідними політичними організаціями (це спеціально підкреслено у тексті): ісламу - від Волзької Булгарії; католицизму - від Німеччини, іудаїзму - від Хазарії, православя - від Візантії. Крім іншого, православя було більш терпимим до місцевих традицій, та й Візантія на ті часи була центром цивілізації, наступницею великого Риму, найрозвиненішою і най культурнішою країною Європи. Той погодився, але за умови, що Василю ІІ віддасть йому руку своєї сестри Анни; до угоди був внесений ще один пункт - Володимир зобовязувався охреститися разом з усім народом своєї країни, «а вони народ великий» (як запише один з тогочасних східних авторів).Розвивалася в Київській Русі освіта. Освіченими були багато представників влади - князів, правителів, воєвод: Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Рюрик Ростиславович та ін. Літопис свідчить, що Володимир Святославич відкрив у Києві школу, де навчалися князівські і боярські діти. Були відомі на Русі й твори античних філософів - Геродота, Сократа, Платона, Піфагора, Аристотеля, Аврелія. Осередками освіти були церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва.Процес поширення і утвердження християнства на Русі супроводжувався формуванням нових традицій у образотворчому мистецтві. В міру того як давньоруський іконопис набував самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису. Першими вітчизняними живописцями були ченці Києво-Печерського монастиря Аліпій (Алімпій) і Григорій, які навчалися іконописного мистецтва у візантійських майстрів. На мечах з великого майстерністю зображувалися спіралі, підкови, кола, хрести тощо. Спочатку церковні ієрархи намагалися чинити опір народним пісенним мотивам, але згодом на Русі утвердився такий церковний спів, основі якого був відомий київський знаменний розспів, тісно повязаний з мотивами народних обрядових пісень.Отже, було зроблено огляд подій, які відбувались наприкінці Х століття у Київській Русі за часів князя Володимира Святославича - тобто власне прийняття християнства як головної державної релігії, події, які цьому передували (а саме спроба язичницької реформи, «вибір релігії» та інші), перебіг та наслідки цього процесу. Християнізація Русі мала великий вплив на розвиток її культури та державності. Зміна релігії спричинила великі світоглядні зміни в людей - політеїстична поганська релігія змінилась на монотеїстичну - православне християнство (яке правда потерпіло досить великих видозмін протягом століть - відбулась так звана «асиміляція» деяких язичницьких вірувань та традицій з віруваннями та есхатологічними уявленнями релігії християнської). Щодо змін в культурі, то християнізація Русі справила великий вплив на розвиток камяної, архітектури, створила умови для виникнення такого виду мистецтва як іконопис, який набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послабились, і почали створюватися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису.
План
План
Вступ
1. Запровадження християнства у Київській Русі
2. Вплив християнства на розвиток освіти
3. Формування нових тенденцій у образотворчому мистецтві
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Отже, було зроблено огляд подій, які відбувались наприкінці Х століття у Київській Русі за часів князя Володимира Святославича - тобто власне прийняття християнства як головної державної релігії, події, які цьому передували (а саме спроба язичницької реформи, «вибір релігії» та інші), перебіг та наслідки цього процесу. Яке ж історичне значення цього процесу?
Християнізація Русі мала великий вплив на розвиток її культури та державності. Зміна релігії спричинила великі світоглядні зміни в людей - політеїстична поганська релігія змінилась на монотеїстичну - православне християнство (яке правда потерпіло досить великих видозмін протягом століть - відбулась так звана «асиміляція» деяких язичницьких вірувань та традицій з віруваннями та есхатологічними уявленнями релігії християнської). Щодо змін в культурі, то християнізація Русі справила великий вплив на розвиток камяної, архітектури, створила умови для виникнення такого виду мистецтва як іконопис, який набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послабились, і почали створюватися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису. Також запровадження християнства сприяло розвитку освіти та книго писання. Звичайно, ці зміни не були раптовими та швидкими, але все ж таки, як ми бачимо, вже за сто років, в ХІ сторіччі й пізніше, християнство досить міцно займає свої позиції в Київській Русі. І, безумовно, велике значення в історії мала постать хрестителя Русі - князя Володимира Святославича.
Тобто позитивні зміни, які принесло за собою прийняття християнства досить численні. Так, були й негативні моменти - але все ж таки переоцінити роль цієї події в історії нашого народу неможливо. Завдяки цій епохальній події взагалі визначилося майбутнє Київської держави - Русь стала повязаною в першу чергу з християнським Заходом, а не з ісламським Сходом.
Саме через своє велике значення, питання про запровадження християнства на Русі завжди цікавило істориків: кількість наукових праць, статей, монографій, нарисів на цю тему не підлягає підрахунку. На жаль, серед дійсно наукових та обґрунтованих робіт зустрічається багато і справжніх вигадок та «історичної фантастики», які подаються під виглядом наукових досліджень.
Але спільним у всіх цих досліджень є те, що ніхто із дослідників просто не може применшувати значення Володимирового хрещення Русі - однієї з найвизначніших подій нашої історії, яке стало поворотною подією у житті наших предків і, можна сказати, навіть вплинули на наші життя.
Список литературы
1. Богдан Лановик, Микола Лазарович. “Історія України ”.- Тернопіль “Економічна думка”, - 2000р. - 290 с.
2. В.Ю. Король. “Історія України ”.- Київ ВЦ “Академія ”,-1999р. - 260 с.
3. Дмитро Дорошенко “Нарис Історії України”. В2-ХТ. Т-1. - “Дніпрова хвиля” -Мюнхен.“Глобус” Київ,1991р. - 300 с.
4. Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні. Дзюба Олена Миколаївна Павленко Ганна Іванівна. - 140 с.