Мандрівництво в Україні як прообраз туризму. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в Х-ХV ст. Паломництво русичів у святі місця. Розвиток туризму на українських землях у складі Російської імперії. Створення туристичної інфраструктури.
Аннотация к работе
План
Мандрівництво в Україні як прообраз туризму: Україна очима іноземних мандрівників: 1. Давньогрецькі і давньоримські мислителі про Україну (Геродот, Стратон, Гіппократ, Пліній Старший, Корнелій Таціт);
2. Арабські письменники і торгівці про Русь-Україну у VIII - Х ст. (Ібн-Хордадбех, Ібн-Фадлан, Аль-Масуді, Ібн-Даст, Ібн-Хаукаль);
3. Візантійські, німецькі, французькі, папські джерела про Україну періоду давньоруської доби (Прокопій Кесарійський, Костянтин Порфірородний, Бруно з Кверфурта, Тітмар Мерзебурзький, Рубрук з Брабанту, Пляно Карпіні);
4. Іноземні мислителі про Україну у XV - XVIII ст. (Жільбер де Лянуа, С. Герберштейн, М. Литвин, Я. Длугош, Е. Лясота, Павло Алепський, Г.Л. де Боплан, У. фон Вердум, Ж. - Б. Шерер);
5. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в Х - XV ст. Паломництво русичів у святі місця Сходу (“Житие и хождение Данила Руския земли игумена”).
Розвиток туризму на українських землях у складі Російської імперії у XVIII - ХІХ ст.: 6. Політичні та соціально-економічні чинники розвитку туристично-екскурсійної справи;
7. Прочанство XVIII - ХІХ ст., його особливості;
8. Паломництво землепрохідця Василя Григоровича-Барського у XVIII ст., аналіз його подорожнього щоденника;
9. Географічні дослідження В. Ржевуського, Ю. Лисянського, М. Миклухо-Маклая;
10. Створення туристичної інфраструктури та курортів у XVIII - на початку ХІХ ст. Готельні послуги та розвиток курортів у ХІХ ст.: таверни, заїжджі двори, караван-сараї, “странноприимные дома”, готелі, постоялі і гостинні двори, корчми, поштові двори та станції.
Початок організованого туризму (кінець ХІХ - початок ХХ ст.): 11. Виникнення в Україні перших туристських організацій (Російське товариство туристів, Російське гірське товариство);
12. Рекреаційне освоєння Криму;
13. Діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу (1890-1915 рр.). зародження готельно-курортного господарства;
14. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст.
1.1 Туризм в Україні пройшов ті самі етапи розвитку, що й у країнах Європи. Прототипом його також було мандрівництво. Причому українськими землями подорожували як іноземці, так і вітчизняні шанувальники старовини, діячі культури та ін.
З найдавніших часів територію України постійно відвідували іноземні мандрівники, які в письмовій формі оприлюднювали цінні відомості про народи, що населяли її територію. Цікаві факти містяться, зокрема, в працях античних авторів. Наприклад, у дослідженні визначного давньогрецького історика Геродота (бл.484 - бл.420 рр. до н. є.) “Скіфія”, яка є 4-ю частиною його 9-томної “Історії”, знаходимо описи північнопричорноморських степів України, населених на ті часи скіфами: “їхній край - це добре наводнена трав’яниста рівнина, а рік пливе через нього набагато менше, ніж у Єгипті є каналів. Найвизначнішими з них, що доступні для морських кораблів, є: Істр (Дунай), що має п’ять гирл, за ними Тірас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Борисфен (Дніпро),. Танаїс (Дон).".
Велику літературну спадщину, зокрема з географії, залишив давньогрецький географ та історик Страбон, який жив на межі нашої ери (64 р. до н. е. - 23 р. н. е.). У своїй 17-томній праці “Географія” він на основі власних спостережень і літературних джерел наводить цікаві історико-географічні матеріали щодо розселення племен Північного та Східного Причорномор’я, особливостей розвитку їх господарства, побуту, культури, звязків з давньогрецькими містами тощо (11 - 14 томи).
Визначними географами античного світу були також давньогрецький мандрівний лікар, родоначальник медицини Гіппократ (460 - 377 рр. до н. є.), який описав свої враження від подорожей, у тому числі південною частиною сучасної території України, в праці “Про повітря, воду та місцевість”, грек Птолемей (бл.90 - бл.160 рр.), римський натураліст Пліній Старший (23-79 рр.), які залишили свої описи Південної України, та багато інших. Цікаві відомості про Боспорську державу знаходимо в творах римського історика і політичного діяча Публія Корнелія Таціта (бл.55-бл.120 рр.) “Історія” (14 книг), “Аннали" (16 книг).
Витоки вітчизняного туризму простежуються вже за часів утворення та існування першої давньоруської держави “Руська земля”. Писемні джерела свідчать, що Русь X - XI ст. підтримувала широкі й багатогранні зв’язки з багатьма країнами світу: Візантією, Польщею, Угорщиною, Францією, Німеччиною, скандинавськими країнами і народами.
У літописах Київської Русі, Галицько-Волинському, українських літописах XIV - XVII ст., козацьких літописах XVII - XVIII ст., у подорожніх записках іноземних дипломатів, купців, мандрівників, які в різний час подорожували Україною, відчувається неабиякий інтерес до її території, кліматичних умов, побуту, культурних пам’яток тощо.
Наприклад, у Руському літописі знаходимо відомий запис про заснування Києва (друга половина V (?) - перша половина VI ст.