Ткацтво як один із найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу. Прядильні волокна в українців. Ткацькі знаряддя. Пам"ятки ткацького виробництва протослов"янських племен. Деталі горизонтального ткацького верстата.
Аннотация к работе
Поліхромний орнамент і висока майстерність, типові для трипільської кераміки, дають підстави припускати, що вони характерні були й для оздоблення інших предметів побуту, в тому числі й тканин для одягу і обладнання житла. Прядінням і ткацтвом споконвіку займалися жінки, дівчата і підлітки. Кропіткі процеси підготовки сировини, прядіння, ткання і завершальна обробка тканин відображені в численних народних повірях і обрядах, які дійшли до наших днів. Цехові ткачі спеціалізувалися на виготовленні різних видів тканин та товарів (сукна, полотна, скатертин, обрусів, рушників, переміток, вибійки тощо). На мануфактурах працювали наймані робітники, ручна праця яких поділялася на окремі процеси (прядіння, зсукування ниток, фарбування пряжі, ткання), що забезпечувало значно більшу рентабельність підприємств.