Особливість стану джерельної бази Аравії. Природно-кліматичні умови Аравійського півострова. Існування особливих семітських мов. Характеристика утворення племінних союзів та карликових держав. Соціально-економічний розвиток та політичний устрій країни.
Аннотация к работе
Аравія лежить на стику трьох континентів - Європи, Азії та Африки. Особливо це стосується Південної Аравії, де утворилися найбільші аравійські держави, адже від прадавніх вогнищ старосхідної культури вона була, певною мірою, відгороджена пустелею та недоступними горами. Джерела з історії Стародавньої Аравії поділяються на чотири основні групи: матеріали епіграфіки, речові памятки, писемні згадки інших народів Стародавнього Сходу, повідомлення Біблії та античних авторів. Аравійці, як і стародавні єгиптяни, любили писати. Збереглося понад 5 тис. памяток їхньої епіграфіки, здебільшого з Південної Аравії, а також з Єгипту, Ефіопії, Месопотамії, Палестини, о-ва Делос.Майже всю його територію, за винятком прибережної смуги, вкривають піщані масиви та камянисті пустині. Мусонні дощі більш-менш регулярно випадають лише в районі берегових хребтів та південно-західної частини півострова, і то лише взимку. В пустельній зоні вони випадають не частіше кількох разів на рік, а в окремі роки взагалі туди не навідуються. Тамтешні сухі річища (араби називають їх "уед" - потік, звідси походить термін "ваді") наповнюються водою лише після зливи. Хоч як це дивно, значну • територію Аравії вкривають колючі чагарники, багаторічні трави, навіть дерева (акація, рожкове дерево, плоди та насіння якого споживають і люди, й тварини).В Аравії виявлено низку палеолітичних стоянок. Проте не пізніше XX тис. до н. е. клімат там став таким спекотним, що люди надовго полишили півострів. VIII тис. до н. е., коли тамтешня природа знову змінила гнів на милість, люди заходилися обживати спершу прибережну смугу півострова, а згодом й центральні та південні Його регіони. Деякі історики припускають, що на східному узбережжі Аравії лежали згадувані в шумерських текстах країни Маган і Мелухха, а на південному - облюбована стародавніми єгиптянами країна Пунт.На півночі Аравії утворилися племінні союзи та карликові держави, керовані "царями", правильніше було б сказати - "шейхами", іноді "царицями". В цих політичних утвореннях склалася військова організація, проте без регулярної армії - вояками були всі дорослі чоловіки племені та частина жінок. Північноаравійські політичні центри (скажімо, Набатейське князівство) слугували розмінною монетою в політичних іграх могутніх сусідів - Єгипту та Ассирії і водночас постійно сварилися між собою.Важливою галуззю господарства південно аравійських суспільств було іригаційне землеробство та кочове скотарство. Іригаційне будівництво було необхідне для того, щоб запобігти зливу річкових вод у море. Найграндіознішою іригаційною спорудою була Марібська гребля, побудована в VII ст. до н. е. її довжина становила 600 м, висота - понад 15 м. Маючи верблюда та наповнений водою шкіряний мішок-бурдюк можна було робити - з торговою чи військовою метою - далекі переходи через пустині. Чільне місце в господарському житті Стародавньої Аравії посідала торгівля, яка інтенсивно розвивалася завдяки вигідному розташуванню півострова на торгових шляхах та наявності на ньому пряностей, пахощів та інших цінних продуктів.Південноаравійські племінні союзи поставали на початку І тис. - до н. е. примітивними державами: Маїн, Саба, Катабан, Аусан, Хадрамаут. З особливостями політичного устрою цих держав познайомимося на прикладі Сабейського царства. Суспільство "золотої Саби" складалося з шести "племен", троє з яких були привілейованими, а решта - підлеглими. Племенами керували кабіри - вожді (представники знатного роду). Епонімів обирали з представників знатних родів привілейованих "племен" на кількарічний строк.Населення Південної Аравії створило на базі фінікійського або лротосінайського алфавітів абеткову систему письма з 29 літер. Подібне письмо створили на базі арамейського алфавіту (утворився з фінікійського) також набатеї Північно-Західної Аравії. Такою була, наприклад, чудова набатейська Петра ("Скеля"), храми й гробниці якої майстри-будівельники вирубали в червоних скелях. В Аравії з давніх-давен виконувалися наскельні зображення, розмальовувався (здебільшого, геометричним орнаментом) посуд. В жителів Південної Аравії найпоширенішими були давньосемітський культ Астара (верховний бог у сабеїв) та місячний культ Алмаках.
План
Зміст
1. Стан джерельної бази
2. Природнокліматичні умови
3. Населення
4. Віхи історії
5. Соціально-економічний розвиток
6. Політичний устрій
7. Культура та релігія
Список використаної літератури
1. Стан джерельної бази
Список литературы
1. Аркас М. М. Історія України-Руси. - К, 2010.
2. Бойко О. Д Історія України. - К, 2011
3. Борисенко В. Й. Курс української історії. З найдавніших часів до XX ст.: Навч. посіб. -К, 2014.
4. Верша В. Нариси з історії України (кінець XVIII - початок XX ст.). -Львів, 2012.
5. Верстюк В. Українська Центральна Рада. - К, 2013.
6. Грушевський М. Історія України-Руси: У 11 т., 12 кн. - К., 1991-1998.
7. Дорошенко Д. Нариси історії України. - К, 2012. - Т. 1-2.
8. Залізняк Л Нариси стародавньої історії України. - К., 2011.
9. Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. - К; Запоріжжя, 2012
10. Історія України / С. В. Кульчицький (керівник) та ін. - К, 2011.
11. Історія України. Маловідомі імена, події, факти. - К, 2012.
12. Історія України: Навч. посіб. - К., 2012
13. Коваль М. В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. -К, 2012.
14. Крипякевич І П. Історія України. - Львів, 2013
15. Культурне відродження в Україні. - К, 2012
16. Кульчицький С. В., Коваль М. В, Лебедєва Ю. Г. Історія України: Навч. посіб. - К., 2012.
17. Полонська-Васшенко Н. Історія України. - К, 2012. - Т. 1-2.
18. Субтельний О. Україна. Історія. - К, 2012.
19. Толочко П. П. Від Русі до України. Вибрані науково-популярні, критичні та публіцистичні праці. - К, 2012.
20. Українці в світі. - Мельбурн, 2012.
21. Яблонський В Сучасні політичні партії України: Довідник. - К, 2011.