Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
Аннотация к работе
Курсова робота на тему: Iсторiя становлення та розвитку англійської мови Зміст Зміст Вступ Розділ 1. Розвиток англійської мови через призму історичного розвитку держави 1.1 Місце англійської мови у загальній мовній системі світу 1.2 Зв’язок англійської мови з французькою 1.3 Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами 1.4 Запозичення в англійській мові, що прийшли протягом XVII-XVIIIст. 1.5 Становлення англійської мови, як національної 1.6 Нормативність англійської мови Розділ 2. Для 400 мільйонів людей англійська - рідна мова, ще для 300 мільйонів - друга мова, також 100 мільйонів володіють нею, як іноземною. У лексиці англійської багато запозичень з французької мови (Романська гілка), що зумовлено норманським завоюванням Англії. Вона є державною, або другою державною у 45 країнах (для порівняння: французька державна у 27 країнах, іспанська - у 20, арабська - у 17): в Антігуа та Барбуда, Австралії, Багамах, Барбадосі, Белізі, Бермудах, Ботсвані, Брунеї (з малайською), Камеруні (з французькою), Канаді (з французькою), Домініканській республіці, Фіджі, Гамбії, Гані, Гренаді, Гайані, Індії (з хінді), Ірландії (з гельською), Ямайці, Кенії (з суахілі), Кірібаті, Лесото (з сохо), Ліберії, Малаві (з чева), Мальті (з мальтійською), Маврикію, Намібії (з африкаанс), Науру (з науруанською), Новій Зеландії, Нігерії, Пакистані (з урду), Папуа Новій Гвінеї, Філіппінах (з тагальською), Пуерто-Ріко (з іспанською), Сент-Крістофер та Невіс, Сент-Люсії, Сент-Вінсент та Гренадінах, Сенегалі (з французькою), Сейшельських островах (з французькою), Сьєрра-Леоне, Сінгапурі (з малайською та тамільською), ПАР (з африкаанс, гхоза, зулуською), Суринамі (з голандською), Свазіленді (зі свазі), Танзанії (з суахілі), Тонга (з тонганською), Тринідаді та Тобаго, Тувалу, Уганді, Великій Британії з залежними територіями, Сполучених Штатах з залежними територіями, Вануату (з французькою), Західному Самоа (з полінезійською), Замбії, Зімбабве. Даним питанням на різних етапах лінгвістичних вчень займалися Б.А. Ільїн, Ю.П. Костюченко, Л.Г. Верба, В.Д. Аракін та інші. З врахуванням мети були сформульовані наступні завдання нашого дослідження: - розглянути місце англійської мови у загальній мовній системі світу; - проаналізувати зв’язок англійської мови з французькою мовою; - дослідити процес заміщення латинської мови англійськими еквівалентами; - вивчити запозичення в англійській мові, що прийшли протягом XVII-XVIII ст.; - розглянути становлення англійської мови, як національної; - дослідити ступінь нормативності англійської мови. Існує значна відмінність між мовою Англії IX і XІІІ та XVІІ ст. насамперед через граматичну й лексичну структуру, а також фонетичні особливості. Пізніше, у зв’язку з процесом поступового утворення нації, висувається лондонський діалект. Британії наприкінці ХV - початку XVI ст. почався процес первинного накопичення капіталу. Інтенсивний економічний розвиток сприяв зростанню могутності британської армії і, особливо, військового та торговельного морського флоту, що для острівної країни мало особливе значення.