Дослідження історичних джерел про українську рукописну книгу, її моральні цінності в історії України. Повість минулих літ як перша в Київській Русі памятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Історія східних словян.
Аннотация к работе
Курсова робота на тему: «Історія рукописної книги в Україні» ВСТУП Письмо, а надалі книга як форма існування письма - воістину геніальні відкриття людства, які можна співставити з приборканням вогню, винайденням колеса та іншими найвагомішими здобутками цивілізації. Книга є важливою історичною формою закріплення й передачі в часі та просторі різноманітної інформації у вигляді текстового чи ілюстративного матеріалу. Дана курсова робота «Історія рукописної книги в Україні» розглядає історію української книги в рукописному вигляді. Предмет: Предметом дослідження даної роботи є моральні цінності рукописної книги в історії Ураїни. Не зважаючі на цю значущість важливо знати як зароджувалась, розвивалась рукописна книга на території сучасної України. Історія рукописної книги в IX ст. Також, є історичні джерела про найдавніші писемні пам’ятки слов’ян, які писалися арабськими мандрівниками в X ст. Про існування у дохристиянський час у слов’ян алфавітної системи письма свідчать договори слов’янських князів з Візантійською імперією ще в ІХ -Х ст. Відомим свідченням про слов’янську писемність в Київській Русі ще в IX ст. описуються в грецькому рукописі «Житіє Костянтина Філософа». В цьому рукописі розповідається, що в 860 р. на шляху до хозарів Кирило Філософ зустрів у Корсуні (зараз це місто Херсонес, в Криму) людину, яка мала з собою Псалтир і Євангеліє, які були «руськими письменами писані». Якщо читати далі, то в цьому рукописі розповідається про те, що Кирило дуже швидко навчився читати ці Святі книги. З цього випливає, що Київська Русь, ще за часів князя Аскольда (приблизно в 60-ті роки IX ст.) мала багато християн і вже почала створювати свої власну християнську літературу, тобто перекладати релігійних книг на слов’янську (руську) мову ще до того, як з’явилась просвітительська діяльність Кирила і Мефодія. За історією, в 862 р. до Константинополя приїхали посли від моравського князя Ростислава з проханням до імператора і патріарха Візантійської імперії відправити проповідників та просвітителів до Моравії (сучасна Чехія), щоб проповідувати не на латині, а зрозумілою для народу слов’янською мовою. В ньому гарно описані історичні події IX ст. в Київській Русі, а саме «за князя Аскольда в Києві починається камяне будівництво, для чого з Візантійської імперії запрошують досвідчених майстрів. Можна вважати, що першим з осередків рукописної справи на київських землях після прийняття християнства є Десятинна церква. «Кількість рукописних книг, створених на Русі у ХІ ст., була, без сумніву, значною, проте до нашого часу дійшла лише маленька частка цього багатства - Євангелія, Ізборники, службові Мінеї, Псалтирі, Повчання, Требники, Житія, Патерики та інші твори.