Історичний шлях виокремлення біофізики як феноменологічної науки, виходячи із еволюційних теорій термодинаміки Клаузіуса, Гіббса, Больцмана, Берталанфи та квантовомеханічних закономірностей Шредингера, Ельзасера та Ейгена. Основні розділи дисципліни.
Аннотация к работе
Історія розвитку біофізики як науки. Уже давно ставилися і зважувалися фізичні проблеми, звязані з життєдіяльністю організмів, такі, наприклад, як визначення швидкості поширення нервового порушення (Гельмгольц) чи перебування спектральних основ кольорового зору (Максвелл). Фізичні методи застосовувалися в біології здавна - досить згадати про мікроскопи. Однак лише в другій половині XX століття фізика обєдналася з біологією у вивченні основних явищ життя, і почалося формування теоретичної й експериментальної біофізики як великої і різноманітної області фізики, а не підсобного розділу фізіології. Побудова біофізики в цілому вимагає молекулярного обґрунтування. Молекулярна біофізика - фізика білків і нуклеїнових кислот найбільш розвита в даний час. У молекулярній біофізиці ми зустрічаємося зі специфічними властивостями і будівлею дуже складних молекул, що визначають явища життя, але найважливіші проблеми біології, насамперед проблема розвитку, залишаються поки за її межами. У 1945 р. Э. Шредингер написав книгу (Що таке життя з погляду фізики, МУЛ, 1947), присвячену звязку біології з фізикою.