Аналіз поглядів російського історика М. Кояловича на проблеми історії білоруських, українських, литовських земель, які входили до складу Речі Посполитої. Ставлення історика до польського народу через призму світогляду з імперських проросійських позицій.
Аннотация к работе
Кояловича на проблеми історії білоруських, українських, литовських земель, які входили до складу Речі Посполитої, ставлення історика до польського народу. Разом з цим у їх працях наведено фактичний матеріал з історії не лише польських, але й українських, білоруських земель, подається оригінальне трактування історичних подій, пов’язаних із ними. Кояловича на проблеми міжконфесійних відносин у Речі Посполитій щодо православних та особливості російського менталітету та духовності проаналізував Архімандрит Никон (Лисенко) у своїй промові на урочистому річному акті в Санкт-Петербурзькій духовній академії 10 жовтня 2002 р. Основною метою унії він вбачає намагання поляків об’ єднати до себе не лише литовців, але й литовсько-руських православних і створити із них один народ, стерти ту різницю між російським та польським народами, яка була обумовлена тим, що кожен із них відрізнявся щирим ставленням до свого віросповідання - римо-католицького і православного. Безумовна першість серед слов’ян, у його баченні, має належати росіянам, він не мислить слов’янства поза православ’ям, тому категорично проти поширення традицій Польщі на схід і радіє, що зрештою історична правда відновила в Західній Росії стару православну віру [17, с.