Розвиток міжнародних відносин та науково-технічного прогресу наприкінці ХІХ ст. Укладення міжурядових угод про економічне і науково-технічне співробітництво. Статус Паризької конвенції про охорону промислової власності в українському законодавстві.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Херсонський національний технічний університет Кафедра філософії, політології і права Індивідуальна робота з дисципліни «Інтелектуальна власність» на тему: Історія прийняття та загальна характеристика положень Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 р. Виконав: Студент гр. Перевірив: Д.політ.н., професор Семенченко Ф.Г. Херсон 2014 ЗМІСТ ВСТУП 1. Загальна характеристика положень Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 р. ВИСНОВОК СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ міжнародний науковий конвенція власність ВСТУП Розвиток міжнародних економічних відносин та науково-технічного прогресу наприкінці ХІХ ст.. призвів до утворення різноманітних угод між країнами щодо врегулювання прав інтелектуальної та промислової власності і визначення загальних понять та правових механізмів в даній сфері, так як це є не від’ємною частиною глобалізаційних процесів у світі. У Конвенції не міститься єдиних правових норм, що стосуються охорони промислової власності в країнах-учасницях. Станом на 15 липня 2002 року членами паризького союзу з охорони промислової власності є 163 держави.[2] Даний документ, після підписання, декілька разів було переглянуто та змінено[1]: · у Брюсселі 14 грудня 1900 р., · у Вашингтоні 2 червня 1911 р., · у Гаазі 6 листопада 1925 р., · у Лондоні 2 червня 1934 р., · у Лісабоні 31 жовтня 1958 р., · у Стокгольмі 14 липня 1967 р., · змінена 2 жовтня 1979 р. Переважна більшість країн ратифікувала Стокгольмську редакцію, але в деяких ще діють Лондонська і Лісабонська редакції.