Історія виникнення Почаївської Лаври: перша фундаторка монастиря - Анна Гойська, магнат Андрій Ферлей. Почаївський монастир у ХVІІ столітті: ініціатор будівництва Успенського собору – Потоцький. Святиня на порозі ХХІ століття: ігумен Амфілохій.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА ІСТОРІЯ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ План Розділ 1. Перша фундаторка монастиря- Анна Гойська. 1.3. Магнат Андрій Ферлей - нищівник культурних надбань Почаєва. Почаївський монастир у ХVІІ столітті. 2.1. Ініціатор будівництва Успінського собору - Потоцький. 2.2 Формування головних фундацій монастиря. ХХ - початок ХХІ століття для Лаври. 3.2. Амфілохій (Головатюк, 1894-1971) - новий світильник віри і благочестя монастиря в ХХ-му столітті. 3.3. Проте одним з найвизначніших досліджень з цього питання є “Фортеця православ’я на Волині - Свята Почаївська Лавра” Митрополита Іларіона (Огієнка І.І.) [11]. Серед них, особливо хочеться виділити книгу Печкова “Почаївська Свято-Успенська Лавра”, яка заслуговує на увагу своїми новими, цікавими науковими теоріями та поглядами щодо історії зародження та розвитку храму. Завдання курсової роботи: прослідкувати історичний розвиток святині; дати характеристику ролі Лаври у культурному житті України. Оригінальних документів про початки існування монастиря на Почаївській горі немає. Але дослідники гадають, що легенди постали не лише на самих розповідях, але й мали удокументовану підставу, коли брати до уваги характер тих описувань, що сягають трьох чи чотирохсотлітньої давнини. Ця книга початки ченців на Почаївській горі відносить до 1240 року. Історичні дослідники приєднуються до тієї дати - 1240 року. Він думає, що та назва складається з двох слів - “Поча Діва”, що мало б означати, що Пречиста Діва почала творити чуда і каже, що в живій, поточній мові слово Діва втратило звук першої приголосної літери “Д” і кінцеву голосну літеру “а”; так з виразу двох слів “Поча Діва”, витворилось слово - назва Почаїв. Чернець Мефодій багато розповідав про святу Гору Афон. Про це чудо так говорить Галятовський : ”Іоан Босий з села Почаєва виділ на скалі стоячую Пречистую Богородицю. “Я, Анна Тихонівна Єрофеєвна Гойська, судинно (вдова по судді) земськая Луцькая, визнаю й оголошую цим своїм листом… У моїй маєтності при селі Почаєві з давніх часів знаходиться мурована Церква на честь Успіння пресвятої Богородиці, то щоб при тій церкві було постійне Боже Благослов’я, я постановила побудувати й заснувати при ній монастиря, щоб жили в ньому 8 ченців, люди добрі, побожного життя, і не іншого Усповідання, як Грецького, Східної Церкви, і два дяки. Таким керманичем і першим ігуменом Почаївського монастиря став отець Іов Залізо.