Основні закономірності і тенденції конструктивного удосконалення і технології виготовлення плуга. Хронологія розвитку конструкції і теорії орного знаряддя. Історія розвитку джерел енергії як тяглової сили плуга. Етапи історії розвитку плугобудування.
Аннотация к работе
Історії відомі такі періоди, коли розвиток цього знаряддя був у занепаді чи застої, мінливий або ж бурхливий. Актуальність теми визначається тим, що: дослідження історії розвитку плуга формує і доповнює загальну національну історію науки і техніки України і сприяє процесу духовного відродження її народу; Дослідження, що стали основою дисертаційної роботи, виконувались у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці УААН у межах науково-дослідних тем: “Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні” (державний реєстраційний номер 0102U001526) та “Дослідження еволюції розвитку грунтообробного знаряддя“ (державний реєстраційний номер 0102U003587). розкрити внесок діячів науки, техніки і виробництва у розвиток конструкції плуга; Автором проведено історико-науковий аналіз еволюції плуга та історії розвитку плугобудування в Україні у світовому контексті, на основі чого сформульовано історичний принцип конструктивної недостатності; розроблено періодизацію еволюції плуга та хронологію розвитку його конструкції і теорії; визначено етапи розвитку плугобудування в Україні в ХІХ - на початку ХХ століття; виявлено основні закономірності і тенденції конструктивного удосконалення і технології виготовлення плуга; здійснено пошук та опрацювання архівних матеріалів, на основі яких відроджено образ вченого і педагога, дослідника і конструктора професора КПІ К.Г.Шіндлера в контексті розвитку та випробування плуга, розкрито значення його наукової спадщини в розвитку аграрної науки і техніки; введено в науковий обіг раніше не відомі широкому загалу наукові джерела, архівні документи.Висловлюється думка вчених-істориків, що історію сільськогосподарської науки і техніки і її минуле необхідно критично переусвідомлювати кожному науковому поколінню, що не можна бути освіченим інженером, біологом чи агрономом, творцем нової техніки чи дослідником, якщо задовольнятися лише відомостями про те, що змінюється тепер, і не знати того, що є фундаментом сучасного стану тієї чи іншої галузі науки і техніки. Вивченням історії науки і техніки все своє творче наукове життя займалися такі видатні вітчизняні вчені, як академіки М.І.Вавілов, В.І.Вернадський, М.В.Келдиш, Б.М.Кедров, В.П.Горячкін, П.М.Василенко, професори В.Л.Кирпичов, К.Г.Шіндлер та ін. “Напрямки дослідження” в результаті вивчення стану наукової розробки проблеми сформульовані логічно визначені напрямки історико-наукового дослідження: вивчення історії розвитку конструкції і теорії плуга у світовому контексті; аналіз історії розвитку плуга в Україні в ХІХ - на початку ХХ століття; розкриття наукової спадщини діячів минулого, які зробили вагомий внесок у світову скарбницю історії плуга. При виділенні періодів тисячолітньої історії розвитку плуга, який супроводжував всі суспільно-економічні формації, враховувалось: по-перше, те загальне, що характеризує кожну послідовну ступінь наукового пізнання і технічного використання сил, явищ і законів природи в техніці, ступінь проникнення науки в глибину специфічних явищ сільськогосподарської техніки на протязі кожної історичної епохи; по-друге, яким був на той час загальний підхід до вивчення і створення техніки; по-третє, яка галузь науки (або який комплекс галузей технічних наук) ставала провідною по відношенню до решти її галузей в ту чи іншу епоху. ”Хронологія розвитку конструкції і теорії плуга” показано удосконалення плуга діячами науки, техніки і виробництва різних країн і професій (годинникар, коваль, землероб, фермер, агроном, слюсар, механік, інженер, вчений), різного соціального походження (служителі культу, робочі, селяни, поміщики, князі, керівник держави), серед яких: Джеймс Смол - шотландський годинникар, Томас Джеферсон - президент Сполучених Штатів Північної Америки, Джеймс Бейлі - англійський хлібороб, Чез Ньюбольт - фермер, Лямбручині та Рідольфі - абати з Італії, Джон Дір - американський коваль, Г.Еккерт - німецький слюсар, Рудольф Сакк - німецький коваль і землероб, Георгій та Іван Гени - одеські підприємці, Камілл Шіндлер - вчений, винахідник, конструктор, професор Київського політехнічного інституту, Роберт Шток - німецький винахідник і підприємець, Василь Горячкін - професор Московського сільськогосподарського інституту та інші, що свідчить про загальнолюдську значимість створення основного знаряддя землероба.Комплексний аналіз історії розвитку плуга дозволив виявити основні закономірності і тенденції удосконалення конструкції та технології його виготовлення, а також скласти хронологію його еволюції, що дало можливість відтворити у світовому контексті цілісну історико-наукову картину цього найважливішого знаряддя землероба. Розроблено періодизацію еволюції плуга, що включає: зародковий період (з кінця епохи неоліту і до XVII століття), у якому завершилось формування загальної схеми конструкцією “римського” плуга; період визрівання ідей і теорій (з другої половини XVII століття до 70-х років ХІХ століття), у якому почали залучатись наукові знання, досвід суміжних гал