Умови, що передували виникненню Києво-Могилянської Академії. Київська братська школа. Внесок Петра Могили у розвиток Колегії. Тривалість усього курсу навчання. Різноманітність мов. Введення природничих наук. Видатні вихованці Києво-Могилянської Академії.
Аннотация к работе
Актуальність виступу полягає в тому, що протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська Академія. Києво-Могилянська академія була окрасою України, духовним і культурним центром усього словянського світу. У світлій історії Києво-Могилянської академії безумовною складовою поширення знань була бібліотека - одна з найбільших в Європі, непересічна за обсягом фондів та їх цінністю. Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська академія. Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.Києво-Могилянська академія була і залишається символом української культури, української духовності. Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави. У 1992 році відбулося урочисте освячення закладу під назвою "Університет Києво-Могилянська академія".
Вывод
Києво-Могилянська академія була і залишається символом української культури, української духовності.
Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.
Колегія якою опікувався Петро Могила, залишалася національною школою, ґрунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях.
Впродовж майже двох століть серед української передової громадськості жевріла думка про відновлення славетного першого вищого учбового закладу всієї Східної Європи. З розпадом колишнього Радянського Союзу це актуальне питання постало з новою силою.
У 1992 році відбулося урочисте освячення закладу під назвою "Університет Києво-Могилянська академія". Ректором став кандидат педагогічних і доктор філологічних наук В. Брюховецький - ініціатор і організатор відновлення закладу.
У ХУІІ - XIX ст. Києво-Могилянська академія була окрасою України, духовним культурним центром усього словянського світу. Тут готувалися викладачі для інших вищих шкіл, науковці філософи, богослови, знавці мов, поети, художника, музиканти, майбутні державні діячі - формувалася еліта, без якої неможливий історичний поступ нації й країни. У світлій історії Києво-Могилянської академії безумовною складовою поширення знань була бібліотека - одна з найбільших у Європі, непересічна за обсягом фондів та їх цінністю.
Список литературы
1. Хижняк З. І. "Києво-Могилянська академія. Історичний нарис". - К., 2001. - С.20
2. Полонська-Василенко Н. В. Історія України. Т. 1. - К., - 2002. С. 672.
3. Полонська-Василенко Н. В. Історія України. Т. 2. - К., - 2002. С. 608.
4. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. - К., 1994. - С.222.
5. Брюховецький В. Відродження: (Про Києво-Могилянську академію) // Київська старовина. - 1993. - №1 - С.2-5.
6. Голобуцький П. Києво-Могилянська академія: До 380-річчя її заснування // Людина і світ. - 1996. - № 1-2. - С.10-14.
7.Жуковський А. Петро Могила - засновник Київської колегії - академії і реформатор освіти в Україні // 1997. Т.34. - С.61-69.