Каталонський національний рух на тлі економічного зростання у ХІХ ст. Політичний розвиток регіону у ХХ ст. Республіка та громадянська війна, диктатура Франко. Автономізація і економічне становище, політичні протиріччя на шляху до державної незалежності.
Аннотация к работе
Щораз більш індустріалізованій Каталонії довелося стикнутися з серйозним браком енергетичних ресурсів та зі слабкістю місцевого іспанського ринку. національний війна франко незалежність Одночасно з розвитком капіталізму зявилися ознаки каталонського культурного ренесансу - руху за відродження каталанської мови і культури після тривалого періоду занепаду. На тлі економічних і культурних успіхів в Каталонії підсилилися відцентрові настрої. У 1871 році Каталонія навіть зробила спробу відокремитися від Іспанії, однак після переговорів з центральним урядом залишилась у складі Іспанського Королівства. Це був період політичної стабільності, репресій, спрямованих проти робітничого руху, а також повільної кристалізації каталонської національної ідентичності, і тривав він до поч.За двох президентів Жанаралітату - Франсеска Масії (1931-1933 р.р.) та Люїса Кумпаньша (1934-1939 р.р.), республіканські органи самоврядування Каталонії здійснили значні реформи, не зважаючи на серйозну економічну кризу, її соціальні наслідки та політичні зміни протягом цього періоду, зокрема повстання у Барселоні в жовтні 1934 р. Стосовно робітничого руху, Національна конфедерація праці пережила кризу, що призвела у 1930-х роках до її поділу на Робітничу партію марксистської єдності та Обєднану соціалістичну партію Каталонії. Поразка військового повстання у Каталонії на самому його початку призвела до того, що Каталонія обрала сторону республіканців. Як і в інших частинах Іспанії, правління Франко у 1939-1975 р.р. у Каталонії призвело до анулювання демократичних свобод, заборони і переслідування партій, тотальної цензури, а також до заборони усього, що було повязане з лівими ідеями. Протягом перших років режиму будь-який опір був знищений, до вязниць було кинуто тисячі людей, увязнених за політичними мотивами, тисячі каталонців були змушені іммігрувати.Неоднозначну реакцію, як всередині Каталонії, так і в іспанському політикумі та суспільстві викликали результати консультативного референдуму щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун (перший в історії каталанських країн подібний місцевийреферендум щодо незалежності Автономної області Каталонія), що відбувся 13 вересня 2009 року в містечку Ареньш-да-Мун (кум.Марезма, Автономна область Каталонія), за якими понад 96 % тих, що проголосували, висловились за те, «щоб Каталонія стала правовою, незалежною, демократичною та соціально-орієнтованою державою, яка входила б до Європейського Союзу». А вже за три місяці, 13 грудня 2009 року, в Каталонії відбувся масштабніший неофіційний референдум щодо незалежності - у ньому взяли участь трохи менше 30 відсотків осіб із правом голосу (в абсолютних цифрах - 700 тисяч мешканців зі 166 населених пунктів), але результат виявився так само далеко не на користь центрального уряду - 95 % із тих, хто проголосував, висловилися на підтримку незалежності Каталонії.
План
Зміст
1. Каталонський національний рух на тлі економічного зростання (2 пол. ХІХ ст.)
2. Політичний розвиток Каталонії у 1-й половині ХХ ст. (до встановлення диктатури Франко)
3. Республіка та громадянська війна
4. Диктатура Франко (1939-1975 р.р.)
5. Автономізація і економічне становище Каталонії у 1990-х рр
6. Політичні протиріччя 2000-х рр
7. На шляху до державної незалежності
Список використаної літератури
Додатки
1. Каталонський національний рух на тлі економічного зростання (2 пол. ХІХ ст.)
Економічне і культурне піднесення
Список литературы
1. В. Балаґе. «Історія Каталонії» (11 томів) А. Борі-і-Фунтеста. «Історія Каталонії», 2003;
2. Ж. Баларі-і-Жубань. «Початки історії Каталонії», 2001;
3. Джон Харґрейвз. «Свобода Каталонії? Каталонський націоналізм, іспанська ідентичність та Олімпійські ігри у Барселоні;
4. Rucquoi Adeline L;Espagne medievale, P.: Les Belles Artes, 2002; російський переклад - Рюкуа А. Средневековая Испания., М.: «Вече» (серія: «Гиды цивилизаций»), 2006;
5. Альтаміра-і-Кревеа Р. История Испании. Т 1-2., М.: Издательство иностранной литературы, 1951;
6. Альтаміра-і-Кревеа Р. История средневековой Испании., СПБ.: «Евразия», 2003;
7. Испания и Португалия. Энциклопедический справочник М.: «Советская энциклопедия», 1947;
8. Корсунский А.Р. История Испании IX-XIII веков., М.: «Высшая школа», 1976;
9. Мильская Л.Т. Очерки истории деревни в Каталонии X - XII вв. М: Издательство АН СССР, 1962;
10. Испания - Каталония. Империя и реальность. Антология, М.: Regnum, 2007;
11. Кудрявцев А.Е. Испания в средние века. (серія «Академия фундаментальных исследований: история»), ЛКИ, 2007;
12. Ж. Субрекас-і-Каліку. «Історія Каталонії», 2007;
13. Ж.-К. Морера. «Історія Каталонії. З одного та іншого боку Піренеїв, 2000;